З великим зворушенням відвідуєте, особливо вперше, монастир св.Трійці Отців Василіян у Вільнюсі (стара назва Вільно), звідки починав своє освячення і монаший подвиг святий священомученик Йосафат. Коли вдивляєтеся у вікна келії, в якій він проживав та відвідуєте храм, в якому він молився,то мимоволі перед Вами невимовно постає постать великого українського святого, уродженця волинської землі св.Йосафата.
Храм стоїть ще правда в руїні, та в боковій великій каплиці вже з часів незалежності Литви і України та й виходу УГКЦ з катакомб, ведуться Богослуження для невеликої громади греко-католиків, здебільшого вихідців з України. Монаший подвиг тут здійснюють тепер послідовники св.Йосафата преподобний о.Павло Яхимець ЧСВВ який з самого початку повернення святині її власникам Отцям Василіянам, працює для віднови та розбудови цієї святині та монастиря, а тепер йому допомагають преп.о.Натанаїл Штурмак та брат Терентій Тертула.
Цього року на свято св. Йосафата (за новим стилем) прибув єпископ Іриней Білик, ЧСВВ - канонік Папської Базиліки Санта Марія Маджоре та преп.о.Мартин Хабурський з України разом з братом Анастасієм Смерекою.
У навечіря свята св.Йосафата 9 листопада Преосвященний Владика Іриней відвідав спільноту сестер Бернардинок, де відслужив Архієрейську Літургію та уділив благословення. В часи підпілля УГКЦ у сестер проживав о. Володимир Прокопів, родом з Дрогобича, який провадив активну душпастирську працю для українців і литовців та поляків у Литві, також нелегально відвідував Україну, привозячи релігійну літературу, яку було безпечніше друкувати в Литві. Владика помолився на його могилі біля місцевої церкви.
В сам день свята 10 листопада під час урочистої Архієрейської Божественної Літургії у своєму слові Преосвященний Іриней заохотив всіх присутніх і, особливо українську молодь, яка приїхала чисельно з Польщі, до наслідування св.Йосафата у його ревності в служінні Богові, Церкві та ближнім, бути теперішніми Апостолами Христової науки, особливо серед свої ровесників.
На закінчення Владика уділив всім присутнім своє Архієрйське благословення та після освячення води окропив всіх свяченою водою.
Після Богослуження настоятель о.Павло запросив всіх присутніх на обід до недавно відремонтованих приміщень монастиря, а відтак була організована екскурсія для молоді з Польщі по історичній частині міста.
Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі".
Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його".
Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині.
Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19).
Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.
Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення.
Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.
За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.
«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.
«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.