Світоч Церкви
10.11.2008
Як ми повідомляли раніше, 5 листопада 2008 року, о 5.15, на 92-му році життя перестало битися серце Преосвященного Владики Софрона (Дмитерка), ЧСВВ, Єпископа-емерита Івано-Франківської єпархії УГКЦ. Ця сумна звістка огорнула не тільки Івано-Франківську єпархію, але й всю Церкву. Перегортаючи сторінки життя Владики, просяться слова - це справжній світоч, ревний душпастир повіреного йому стада, яке провадив до Царства Божого не зважаючи на всякі труднощі в той не легкий час підпілля Церкви.
Все життя Владика хотів побачити вільну Церкву, вільну і незалежну Батьківщину нашу Україну та вільний її народ. Так, побачив, і відчув радість, яка була в його серці і на його устах, які постійно промовляли молитву, молитву подяки Господеві за безцінний дар свободи, за яку терпів, за яку, працюючи, жертвував своє життя, - повідомив о. Юрій Трухан, секретар Владики Володимира (Війтишина).
Чин похорону Архиєрея розпочався заупокійною Архиєрейською Літургією, яку очолив Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, у співслужінні з Архиєпископом Іваном Юрковичем, Апостольським Нунцієм в Україні, Преосвященним Владикою Володимиром, Єпархом Івано-Франківським, єпископами УГКЦ та РКЦ в Україні та священиками УГКЦ.
Під час Літургії Блаженніший Любомир виголосив прощальну промову, в якій зокрема зазначив: «40 років єпископського служіння здійснив покійний Владика. Останні роки ми його не бачили в житті Церкви, але сьогодні дякую вам за те, що ви його не забули. Сьогодні дякую всім єпископам УГКЦ та єпископам РКЦ, які так чисельно прибули у цей день, щоб провести Владику Софрона в останню дорогу. Дякую всім молодшим і старшим, які прийшли, щоб попрощатися з Владикою і вшанувати його пам'ять.
У традиції Церкви є звичай ставити тіло священнослужителя лицем до народу, бо коли б прийшов Господь і підняв усопшого, то він би зразу ж говорив до вас. Тому сьогодні хочу сказати від імені Владики до вас. Про що Владика говорив в своїх приватних розмовах? Він говорив з великою вдячністю про своїх батьків, які підтримали його покликання і сприяли його розвитку. Сьогодні Владика промовляє до вас, хто є батьками: "Шануйте і підтримуйте покликання своїх дітей", звертається він до вас своїми устами знаючи, що колись потрібно прийти новим поколінням на місця теперішніх єпископів, священиків, монахів. Якщо маєте це покликання, то цінуйте його і дякуйте Богові за нього. Дякуємо і тобі, брате, за твоє покликання, яке ти здійснив сповна, це був шлях терпінь, шлях тернистий, але ти вистояв. Сьогодні ми повертаємо тебе у землю з якої ти був узятий, хоч це болісно і сумно, але ми поручаємо тебе Богові, який приймає тебе, як сина. Дорогий брате - молися за нас».
Після Літургії із словами співчуття звернувся до всіх Архиєпископ Іван Юркович, який висловив свої співчуття і передав слова скорботи Державного секретаря Ватикану Кардинала Тарчізіо Бертоне. Єпископ Луцький РКЦ в Україні Владика Маркіян Трофим'як зачитав щирі слова співчуття від Кардинала Мар'яна Яворського та Єпископа Мечислава Мокшицького.
На завершення спільної молитви Владика Володимир висловив слова вдячності всім учасникам похорону і зачитав молитву розрішення та молитву на єлей, яку довершив Блаженніший Любомир.
Процесійно домовину з тілом Владики Софрона було перенесено до крипти Катедрального собору Святого Воскресіння ГНІХ, де і було захоронено.
Департамент інформації УГКЦ
За матеріалами: http://www.ugcc.org.ua/

Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.


