Самбірська Богородиця на Аскольдовій Могилі
17.10.2008
19 жовтня, по славному Святі Покрови Божої Матері ікона Самбірської Пресвятої Богородиці Марії прибуває до Храму Святого Миколая Чудотворця, на Аскольдову могилу. По святому благословенню настоятеля Ігоря Онишкевича миряни вивчили зміст теологічної книги Юліяна Євгена Рабія «Княжий город Самбір» (Львів, Самбір, Ютика, 1999 р.,с. 207), яка розповідає про небесні Божі чуда зцілення парафіян із Святою Силою Господньою.
Книга навчає: «У році 1727 сталася надзвичайна подія у Самборі, яка швидко рознеслася по всій Самбірщині, а саме: у домі Олени До брянської знаходився старовинний образ Богоматері,яка 15 вересня 1727 року заплакала, з очей Богоматері полилися великі криваві сльози. (Про історію Самбірської Чудотворної ікони; див. мою працю «Самбірська Богородиця» від 1910 року).
30 жовтня 1728 року український магнат, дідич, який мешкав у Радловичах, Еліяш (Ілля) Сас-Комарницький, пізніше фундатор самбірської нової мурованої церкви Рождества Пресвятої Богородиці, приоздобив ту Ікону так, що було видно лише лики Марії та Ісуса в золотих коронах, а увесь образ був вкритий золото-срібною бляхою».
Юліян Євген Рабій, «Княжий город Самбір» (Львів, Самбір, Ютика, 1999 р.,с.206, 207).
«І тоді все майно по родині Стамовичів у спадку перейшло разом з образом самбірської Богородиці на Олену Добрянську. Вона, що тоді була вже вдовою по писарю, мешкала в хаті біля Церкви і в неї були «на станції» студенти з колегії оо. Єзуїтів. Між ними був Петро Манастирський, а в кімнаті, де мешкали студенти, висів на стіні вищезгаданий образ Богородиці. Дня 15 вересня 1727 р. на прохання Олени До брянської отець Андрій, парох самбірської Церкви Рождества Пречистої Діви Марії відслужив заупокійну Службу Божу за родину бл. П. Стамовичів. Скоро по відправі зголосився у пароха сусід Олени До брянської, міщанин Шуркевич, який повідомив, що образ Богородиці в її хаті зачав плакати, а з очей ллються криваві сльози. Перший, що побачив сльози, був студент Петро Манастирський, який повідомив Шуркевича про цю появу сліз, бо Олена Добрянська була тоді в Церкві на службі Божій. Щоб ствердити правдивість цього явища, попросив о. Андрій свідків Константина Сакератовича, заприсяженого міського писаря і його сусіда міщанина Войтіха Хет мінського. Разом із Шуркевичем пішли вони до хати Олени До брянської, що її домик стояв на узбіччі біля Церкви, і всі ствердили правдивість появи сліз у Богородиці. При цім була також власниця хати. (10,11,12, 21).
«На прохання отця Андрія Олена Добрянська погодилася, щоб перенести образ до Церкви, як дарунок від неї. Від того часу цей образ був уже стало в Церкві, приміщений на головному престолі». Доктор Юліан Рабій. «Самбірська Богородиця».
Ютіка. Н.Й. 1970 р. С. 17, 18.
КАТЕРИНА ПАСІЧНА,
член Національної спілки письменників України,
дослідник східних релігій.
Використана література:
Професор о. Микола МАКАР. «Будова Церковного організму».
«Печерський благовісник». №2 2004. С. 70.
Станіслав Триліс .»Природа і здоров'я людини».
«Початкова школа», №2 2007 р., стор. 35, 36.
Юліян Євген Рабій, «Княжий город Самбір».
Львів, Самбір, Ютика, 1999 р.,с.206, 207.
Доктор Юліан Рабій. «Самбірська Богородиця».
Ютіка. Н.Й. 1970 р. С. 17, 18.
Плач Єремії. 3:15. Біблія.
Ісаія. 7:13-15.
НЕГРОВЕЦЬКА СВЯТА ІКОНА
«Негровецька ікона Останнього Суду відрізняється від своїх попередників та відображає інновації 18 та 19 сторіч в єдиному фрагменті пекла. Переважно пекло зображене традиційно: ми знаходимо п'яницю, брехуна, перелюбця, мельника, коваля, кравця, оголеного урядовця (без голови). Але також ми бачимо жінку, груди котрої жалить змій. Цей вид кари часто зображували на іконах Страшного Суду і він заслуговує на особливу увагу. Він застосовувався на іконах цього типу до жінок трьох категорій, пов'язаних між собою в загальному розумінні. Це були жінки бездітні, жінки, що крали молочні вироби, та чародійки. В іконі з Негрівців ми маємо справу з першою категорією жінок, до котрої належать бездітні та дітовбивці. В цій іконі жінка названа «устєділіцею». Вона зображена з дитиною у роті. Іван Химка. "Занепад іконографічної традиції: ікони Страшного Суду на терені Карпат у 18 сторіччі". Київ. "Печерський благовісник".№1 2005 р. С. 49.
На фоні занепаду іконографічної традиції в ХУІІІ-ХІХ ст. через війни, нестачу фарб процвіли Різдвяні канти вербальна (словесна) функція за вченням І.Канта у праці «Критика чистого розуму»: про нотне письмо, живопис та вербальна (словесна функція), як види людської духовної свідомості.
БЛАЖЕННІ УБОГІ,
БО ЇХНЄ ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ
Із Нагірної проповіді Спасителя
5:1. «Побачивши народ, він зійшов на гору.
І коли сів, підійшли до Ісуса учні Його; 2 і Він, відкривши уста, почав навчати їх:
Блаженства
3. Блаженні вбогі духом, бо їхнє царство небесне. 4 Блаженні тихі, бо вони успадкують землю. 5 Блаженні засмучені, бо будуть утішені. 6 Блаженні голодні та спраглі справедливості, бо вони наситяться. 7 Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. 8 Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. 9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. 10 Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє царство небесне.
11 Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та наговорювати всяке лихо на вас, обмовляти, Мене ради.
12 «Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небесах; так бо переслідували пророків, які були перед вами». «Євангеліє від Матея». 5:1-12.
Коментарі: у Нагірній проповіді Спасителя звучить небесна біблейська тема про грядущу «нагороду на небесах» праведникам:
«Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небесах; так бо переслідували пророків, які були перед вами». «Євангеліє від Матея». 5:12.
ХТО ВЗЯВ БИ РОЗВЕДЕНУ ПЕРЕЛЮБКУ,
ТОЙ ЧИНИТЬ ПЕРЕЛЮБ
«Євангеліє від Матея». 5:31.
31 «Сказано теж: хто відпускає свою жінку, хай дасть їй розвідний лист. 32 А я кажу вам: хто відпускає свою жінку, хіба у випадку розпусти, той робить з неї перелюбку, і хто взяв би розведену, чинить перелюб».
«Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам».
«Євангеліє від Марка».4:24.
ХІБА ЗБИРАЮТЬ ВИНОГРАД З ТЕРНИНИ?
7:15 Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині - хижі вовки.
16 Ви впізнаєте їх по їхніх плодах.
Хіба збирають виноград з тернини або з будяків смокви?
18 Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево - плодів добрих.
19 Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають.
20 По їхніх плодах, отже, пізнаєте їх».
«Євангеліє від Марка». 7:15-20. Біблія.