Перша подія Нового завіту

Історію новозавітніх подій краще починати вивчати із цієї неділі

14 ВЕРЕСНЯ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ ВІДЗНАЧИЛИ ПОЧАТОК ЦЕРКОВНОГО РОКУ ВІД СТВОРЕННЯ СВІТУ. У ХРАМАХ ВЕДУТЬ ПОДВІЙНИЙ РАХУНОК РОКАМ: ВІД СТВОРЕННЯ СВІТУ І ВІД РІЗДВА СПАСИТЕЛЯ. СВЯТО БОГОРОДИЦІ – ВІДЗНАЧЕННЯ ПЕРШОЇ ПОДІЇ НОВОГО ЗАВІТУ.

The churches keep dual chronology: from creation of the world and from the birth of Our Savior Jesus Christ.

У християнських храмах рахують роки одночасно від понеділка, коли Бог створив світ і від різдва Христового. Від цієї неділі 21 вересня хроніку новозавітних подій краще вивчати в храмах під час літургій 12 великих свят: день Богородиці – це відзначення першої події Нового завіту – народження людини, яка породила Спасителя, а останнім, відповідно, є свято успіння Богородиці, тобто перехід її до життя вічного.

14 вересня священики відзначили свій богослужебний Новий рік, або ще його називають літургійним. У керівництві Київської митрополії УПЦ Московського патріархату твердять, що розбіжностей у тлумаченні цієї події різними православними Церквами не існує. Проте свідчення представників різних церков все ж розійшлися.

«На Русі певний час святкували такий день як «проводи літа» І святкували його 1 вересня тобто 14-го вересня за «новим стилем»», розповів «Хрещатику» головний редактор «Церковної православної газети» голова синодального відділу «Місія духовної просвіти» КМ УПЦ ігумен Лонгин (Чернуха).

Проте нововведення Петра не стосувалося України. Як розповів «Хрещатику» архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор Ісіченко, на той час в Україні вже кілька століть святкували Новий рік взимку – від різдва Христового, бо така практика була встановлена у польсько-литовській державі від кінця 14-го століття. А Петро, на його думку, лише узгодив тодішню російську цивільну практику із тодішньою українською.

«У цивільному житті всі українці тоді використовували літочислення від різдва Христового», сказав «Хрещатику» владика.

Святкування 14 вересня, за словами архиєрея УАПЦ, іде від стародавньої Іудеї, де в цей час відзначався Новий рік і цей Новий рік числення від створення світу було прийнято і християнською церквою.

«Потім у християнській церкві було запроваджено свято різдва Христового. Воно остаточно утвердилося і на сході і на заході уже в четвертому столітті і паралельно із літочисленням від створення світу, церква веде обчислення років від різдва Христового. Старий спосіб обчислення років залишився у церковному житті і лишається досі, і зараз церковний черговий рік відзначається власне 14 вересня, тобто 1 вересня за старим стилем. Богослужіння у православній церкві мають певний період і відзначаються основними церковними святами, серед яких головним є святкування пасхи світлого Христового воскресіння», розповів владика Харківський і Полтавський УАПЦ.

Такої ж думки і в керівництві Київської митрополії УПЦ.

За часів імператора Костянтина Великого, котрий правив у Візантії від 312 року новоліття святкували 1 вересня. Трохи згодом, від 325 року християнство як релігія остаточно легалізувалося, і в такий спосіб відбулося «злиття церковно і світського життя». Сьогодні Новоліття, або церковний новий рік відзначають 14 вересня, а не першого через різницю між Юліанським і Григоріанськими календарями», пояснив отець Лонгина.

Головний сенс відзначення нового церковного року у тому, що всі ці події, які відзначає церква, пов`язані з переходом від часів старого заповіту до нового. Найпершим із цих святкувань новозавітних подій є свято пресвятої Богородиці, завдяки якій зійшов на землю Спаситель, і яка, звісно ж, жила на межі між старозавітніми і новозавітніми часами.

«Як відомо Бог вигнав людей з раю і вони не мали надії на спасіння, доки не прийшов Христос. У книзі буття Старого завіту йдеться про те, що Бог сказав змію, який спокусив жінку, що потомство цієї жінки «розтрощить тобі голову». За скоєне Бог позбавив змія можливості пересуватися інакше, ніж плазувати, а людство до приходу Христа жило без надії на спасіння», розповів «Оранті» магістр кафедри філософії Академії державного управління при президентові України Богдан Тернопільський

Свято Новоліття, або церковний новий рік нині має суто богослужбове значення.

«Це більше символічна подія, ніж практична», сказав ігумен КМ УПЦ отець Лонгина про подвійне літочислення.

«Не думаю, що всі наші парафіяни, які були на службі, зауважили минулої неділі, що у церкві відзначили літургійний новий рік. Хіба ті, хто не пропускає жодного богослужіння», сказав «Оранті» настоятель Чорнобильської церкви, що на вул. Нагірній, священик УПЦ КП отець Іван Гащин.

«Оранта»

На фото: Унікальна ікона «Богородиця з Ісусом на престолі»

Довідка «Оранти»:

У Львівському музеї історії релігії сьогодні, 7 квітня, на свято Благовіщення презентували унікальну ікону "Богородиця з Ісусом на престолі" XV cт., яку було знайдено рік тому художником-реставратором Петром Скопом у фондах музею.

Шість місяців Петро та його мати Галина Скоп реставрували ікону. "Ця ікона була замальована близько п’яти разів у різних місцях, в 20 ст. її перемалювали повністю. Це робилося через те, що в різні часи були інші ідеали краси. Лише очі Богородиці лишилися первісними. Я звернув увагу, що на цю ікону, ще коли вона було перемальована, під кутом було видно, що знизу є інший живописний шар. Це підвередилося і під час рентгену. Твір унікальний за композицією та способом малярства. Ікону було обпилено. З дох сторін є частини кіл, де зображено архангелів Михаїла та Гавриїла. Це унікальна ікона, одна з найцінніших в Західній Україні", - розповів художник-реставратор.

За словами О.Скопа, ряд мистецтвознавчих досліджень та порівнянь з живописною манерою виконання ікон XV ст. було встановлено, що твір намальований у першій половині XV ст. художником перемишльської школи іконопису. Ікону було намальовано спеціально для Львова. З часом ікона увійде до експозиції музею.

zaxid.net