Послання “Urbi et Orbi” Папи Бенедикта XVI
21.04.2009
"Дорогі брати і сестри з Рима та всього світу!
Від усього серця висловлюю Вам пасхальні вітання словами Святого Августина: "Воскресіння Господнє - це наша надія" (Августин, Sermo 261, 1). Цими словами, великий Єпископ пояснював своїм вірним, що Ісус воскрес, щоб ми, приречені на смерть, не впадали у відчай, вважаючи, що життя повністю завершується у момент смерті; Христос воскрес, щоб дарувати нам надію. Дійсно, ось одне з питань, яке найбільше непокоїть людство: «Що буде після смерті?» Сьогоднішня урочистість дозволяє дати відповідь на так важливе запитання, кажучи, що останнє слово не за смертю, адже вже тріумфує Життя. І це наше переконання ґрунтується не на звичайній людській логіці, а на історичному факті віри: Ісус Христос, розп'ятий і похований, воскрес у своєму прославленому тілі. Ісус воскрес, щоб також і ми, віруючи в Нього, мали життя вічне. Ця звістка міститься у серці Євангельського послання. Святий Павло гаряче наголошує, кажучи: "Якщо Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна віра ваша". І додає: "Якщо ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми - найнещаcніші з усіх людей" (1 Кор. 15,14.19). Від світанку Пасхи світ проймає нова весна надії; з цього дня розпочалося наше воскресіння, оскільки Пасха не лише позначає, якийсь момент історії, а дає початок нового стану: Ісус воскрес не для того, щоб пам'ять про Нього залишалася живою у серцях його учнів, а щоб Йому Самому жити в нас, і в Ньому ми можемо вже відчувати радість вічного життя.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
