ЮНІ ПАРАФІЯНИ ПРИСТУПИЛИ ДО УРОЧИСТОГО ПРИЧАСТЯ ПІСЛЯ ПЕРШОЇ СПОВІДІ. Оновлено фото
Діти подарували свою першу сповідь на День матері
13 May, 2008. Celebration of the first confession and holy communion of 21 children at the St. Nicholas Church at the Askoldova Mohyla historic site in Kiev.
Оксана МИХАЛЬЧУК, спеціально для "Оранти".
На Аскольдовій могилі 11 травня ополудні було сонячно і людно. Дощові хмари, відчувши щирі молитви батьків і дітей, відступили за Дніпро. А двадцять карооких, синьооких і зеленооких дочок і синів України, юних парафіян Церкви святого Миколая, зробили ще один крок у мудре і свідоме життя – відрікшись своїх усвідомлених дитячих прогрішень, покаялись перед Господом і приступили до урочистого причастя після першої сповіді.
До цього святково дня протягом майже дев’яти місяців щонеділі підводила дітей сестра Марта – добра і мудра наставниця. Вчила дітей основ християнської віри, любові до Бога і до людей, пробуджувала у трепетних дитячих душах настанови до свідомого життя. А катехитки п. Оксана і п. Вікторія допомагали батькам разом з дітьми ще раз через одвічні заповіді Христові пройтися дорогою до Бога. Щоб у ті урочисті миті, коли о. Ігор Онишкевич своїми добрими очима, щирим серцем і теплим голосом промовить до дітей: «Чи відрікаєтесь…», і двадцять голосів в одному промовлять: «Відрікаємось», ще раз відчути, як у серце приходить Бог і як Мати Марія любить і береже твою дитину.
Цей Великий християнський крок у житті дітей став одночасно великим подарунком п’ятнадцяти щасливим матерям до Дня Матері. Найобдарованішою тої днини стала Галина Процев’ят – адже до урочистого причастя приступило троє її донечок – Роксолана-Марія, Христина і Соломія. Ще троє сімей раділи за двох причасників. Схвильовано і щасливо зиркала на маму Христинка Макар, спокійно і впевнено тримала свою білу свічечку Люба Геник, урочисто посміхалася Уляна Кухарук, серйозно поглядав на отців Данило Дурбак, хвилювалися і підтримували одна одну сестрички Марта і Марія, заглядала глибокими очима за іконостас Оля Петрів… А вишивані строї дітей в усвідомленні парафіян промовляли: є такі діти, є Бог, буде завжди Україна.
Після Святої Літургії першопричасники разом із дитячим хором під керівництвом п. Тетяни подарували всім парафіянам, особливо матусям, святковий виступ. І сонячна днина на Аскольдовій стала ще світлішою і теплішою.
Фото автора та Віталіни Басістої, "Оранта"
Перше Причастя 21 дитини на Аскольдовій Могилі.
(текст урочистих промов)
Мамо сьогодні неділя Жінок Мироноснець. Це велике свято жінок, матерів. І я для своєї матусі роблю великий подарунок.
Нас запрошено до Господнього столу – Святого Причастя.
Я хліб життя. Хто приходить до мене не голодуватиме, хто в мене вірує – не матиме спраги ніколи. Ісус любить кожного з нас і хоче з’єднатись з нами.
Ісус словами священика запрошує нас прийти і прийняти Святе Причастя – Хліб Життя.
Це запрошення сталось у великий четверг коли Ісус Христос, перед своїми стражданнями і Хресною смертю відкуплення, установив Пресвяту Євхаристію. Євхаристія з грецької означає подяка, вдячність.
Апостолам наказав “Чиніть це на мій спомин” І цей спомин звершує священик на кожній Службі Божій, словами Ісуса Христа:
Прийміть, їжте це є тіло моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.
Пийте з неї всі це є кров моя Нового завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів.
Ми діти недільної школи парафії готувались навчальний рік щоб через Святу тайну Покаяння спожити тціло і кров Господа Ісуса Христа. Це найголовніший день нашого життя і найбільший дарунок нашій матусі, нашій Батьківщині Україні.
Святеє святим.
Так запросить священик до Святих Дарів. Господь знає, що ми потребуємо його присутності. Один Бог є святий і ми покаявшись стаємо святими, через участь в його святост. Ми є не гідні але каючись отримуємо благодать Божу, не в осудження, а на зцілення душі і тіла.
Зі страхом Божим і вірою приступіть.
Ми приходим у вірі покаянні. Готуємось Євхаристій ним постом, тобто стримуємось від усякої їжі чи напою три години перед Святим причастям. Ми не їмо, тому що приймемо небесну їжу. Готуємось молитвою в якій жалуємо за свої гріхи і просимо Його прощення. Приступаємо з великою пошаною і вірою. Схрестивши руки на грудях, відкривши вуста і не торкаємося ложечки. Перед тим називаємо своє ім’я. Повернувшись на своє місце в Церкві у тишині благодаримо Господа за ласку причастя за любов до нас.
Діти України в цю неділю Мироноснець з Господом в серці підуть в наше майбуття, щастя і радості під проводом Ісуса Христа царя і Бога нашого.