Уроки християнської етики часто є єдиним джерелом пізнання духовних вартостей - Надія Кучерява

Півча церковного хору Надія Кучерява викладає християнську етику в одній з найпрестижніших шкіл Києва. "Оранта" вміщує міркування шанованого педагога про доцільність викладання курсу ”Християнська етика в українській культурі” у школах Києва”

На фото: Надія Кучерява разом з донькою Катериною - активні учасниці церквоного хору. Фото "Оранти"

Впродовж двох років у спеціалізованій школі І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов № 327 запроваджено викладання факультативного курсу ”Християнська етика в українській культурі”: в 2006–2007 рр. – у перших, а в 2007–2008 рр. – у перших та других класах.

Важко назвати інший шкільний предмет, який мав би стільки виховних цінностей, як християнська етика. Програма запропонована авторами Київського міського педагогічного університету ім. Б.Грінченка у співавторстві з Всеукраїнським православним товариством. Вона спрямована на те, щоб сформувати в дитині первісні християнські уявлення про світ і людину, як Боже творіння. Ідея любові до ближнього, родини, природи залишатимуться абстрактним набором правил поведінки і набуватимуть сенсу лишень крізь призму віри в Бога, який створив цей світ і саму людину з любові до неї та її блага. Програма відкриває перед сучасною дитиною альтернативу тим духовно-цінносним орієнтирам, які їм пропонує сучасна популярна культура, ЗМІ, вулиця.

Так, культові силового самоутвердження, помсти за будь-яку ціну, протиставляється ідея прощення, толерантності, взаємної допомоги, культові вільних стосунків – ідея подружньої вірності і відповідальності, культові насолоди – ідея служіння, мудрого ставлення до своїх потреб, вдячності. Програма не відірвана від дитячого світу, його інтересів і проблем. Кожний урок пропонує дитині подивитися духовними очима на те, що для неї актуально: стосунки з батьками, друзями, лідерство, вірність і зрада у дружбі, відповідальність у навчанні і т.п. Тобто, готуючи дитину до дорослого життя, життя у суспільстві, потрібно пам’ятати, що соціальні якості людини (відповідальність, сумлінність у праці, відкритість, уміння діяти в колективі тощо) безпосередньо пов’язані з духовними чеснотами, які і потрібно виховати в дитині.

Завдяки програмі поступово досягнемо цього, починаючи від окреслення загальних духовних орієнтирів (добро і зло, свобода, любов, товаришування) до формування християнської оцінки життєвих явищ та мотивації власних вчинків.

Крім того, важливим є ознайомлення з традиційною святково-обрядовою українською культурою. Дитина вчиться не просто шанувати народні традиції, обряди, пісні, вона стає повноцінним учасником цієї традиції, її носієм і продовжувачем. Це і вивчення колядок, участь у різдвяному вертепі, виготовлення писанки та інші святкові заходи, що допомагають дитині усвідомити духовну сутність свята і переживати це свято як радісну духовну подію.

Чудовим є адресований дітям робочий зошит з цікавими творчими завданнями, кросвордами та різними формами образотворчої діяльності. Для пояснення важливих термінів книжка доповнена словничком, підказками-віршиками, зустрічними запитаннями, народними прислів’ями тощо. Вдало підібрані художні тексти, вірші. Це і повчальні історії, світські оповідки дорослих і дітей, анонімних авторів, в яких розповідається про стосунки дітей з рідними та друзями. Кожна тема підкріплюється літературною ілюстрацією та чудовим художнім оформленням. Головне та цінне у даному підручнику, на мою думку, є те, що ми зосереджуємося на пошуках морального підтексту, тобто дитина на життєвих прикладах (з Біблії, творів українських класиків та ін.) розмірковує над ними у діалозі з учителем та однолітками, вчиться самостійно розрізняти добро і зло, давати оцінку життєвим явищам, своїм і чужим вчинкам, словам, вчиться сама робити моральний вибір. І нехай це відбувається у ”лабораторних” умовах уроку, але для дитини вони є певною моделлю життя, що формує її духовний досвід.

Поза всяким сумнівом, курс ”Християнська етика в українській культурі” дуже потрібний нашим дітям, якщо ми бажаємо передати їм те добро, що його несе християнське виховання.

При всій актуальності та важливості запропонованих тем, програма факультативного курсу носить екуменічний характер, адаптована до багатоконфесійності. Побудована на національній основі, в якій використаний педагогіко-виховний досвід українського народу.

Я помічаю позитивні зміни, що відбуваються у поведінці дітей, у їхніх стосунках з однокласниками, серед яких – готовність завжди прийти один одному на допомогу. Я вважаю, що ці зміни відбуваються саме завдяки таким урокам. Для сьогоднішньої дитини, яка виростає у постатеїстичному суспільстві і черпає своє уявлення про життя із телебачення та інтернету, уроки християнської етики є часто чи не єдиним джерелом пізнання духовних вартостей.

Nadiya Kucheryava, a chorister of the St. Niсholas Miracle Worker Church at the Askold Mohyla historic site in Kiev, works as a teacher at a prestigious school in Kiev. She has observed substantial changes in the behavior of children attending Christian ethics classes. “I see positive changes in the kids’ behavior and their relations with their classmates, in particular – their readiness to willingly help each other any time. I attribute such changes to these lessons. For a contemporary child, growing up in the post atheist society and getting his or

her perception of life from TV and Internet, such Christian ethics lessons are maybe an only source of learning spiritual values”, an experienced teacher told Internet paper “Oranta”. All polled faithful of the church shared an opinion that Christian ethics lessons should be introduced as a mandatory school curriculum subject in Ukraine, even in primary school.

Надія Кучерява, педагог, спеціально для "Оранти"