Благодатний вогонь-2007. Так його чекали у Храмі Гроба Господнього

Хвилююча мить сходження вогню. На задньому плані - Володимир Ар`єв; на передньому - Наталка Фіцич; на середньому плані - Олександр Саган, нині Голова Держкомнацрелігій, перед ним - Сергій Здіорук, завідувач відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень.

Колаж з фото Богдана Тернопільського. "Оранта"

Божественне полум'я єдиний раз на рік займається тут напередодні православного Великодня. Його диво полягає в тому, що в храмі знаходиться один тільки православний священик, і лампада запалюється без людського втручання, під час його молитви.

Фото Богдана Тернопільского, зроблене переl Кувуклією у суботу перед Паскою у 2007-му році Божому

Щоб виключити людське втручання, в храмі в п'ятницю ввечері гасяться всі свічки, лампади і паникадила. Частина паломників закривається в будівлі разом із мусульманським сторожем.

Зазвичай Благодатний вогонь сходить приблизно о 14:00.

Літанія (церковна церемонія) Святого Вогню починається приблизно за добу до початку православного Великодня. У Храмі Гроба Господнього починають збиратися паломники, які бажають на власні очі побачити це диво.

Сам Храм вміщає до 10 тисяч людей, також опиняються заповненими народом вся площа перед ним і анфілади навколишніх споруд.

В суботу вранці в Кувуклії (каплиці), побудованій над мармуровим ложем, на якому, за переказами, лежало тіло Христа після зняття з хреста, ставиться незасвічена лампада з олією та 33 незасвічених свічки (за числом років Спасителя).

Приміщення опечатується у присутності ізраїльських поліцейських. За часів османського правління за відсутністю фальсифікації стежили яничари.

Потім ворота храму відкриваються для всіх охочих, але, за традицією, першими сюди заходять галасливі арабські підлітки-християни, які влаштовують жартівливі колотнечі, сидячи на плечах один в одного, і б'ють у барабани, закликаючи Небесний вогонь або, арабською, Суботнє світло (Нур ас-Сабт), божественне походження якого визнають і мусульмани.

За арабською молоддю закріплено право галасувати, оскільки один раз, коли підлітків вивели геть за порушення порядку, Благодатний вогонь не зійшов. Патріарх безуспішно молився протягом трьох годин, поки не наказав привести хлопців назад. Тоді диво нарешті відбулося, і з тих пір молодим арабам ніхто не заважає веселитися.

Також за традицією, відбуваються сутички між греками і вірменами, які сперечаються за право першими увійти до храму.

Опівдні почалася хода від єрусалимської патріархії, очолюваної грецькими ієрархами церкви.

В самому Храмі до єрусалимського патріарха приєднався вірменський предстоятель. Після молитви їх роздягли до подрясников, перевірили, чи немає при них джерел вогню, і замкнули в Кувуклії.

В різні роки від замкнення патріархів у каплиці до зішестя вогню проходило від кількох хвилин до кількох годин.

За свідченнями очевидців, перед сходженням Благодатного вогню храм починають осявати яскраві спалахи, тут і там проскакують маленькі блискавки. При сповільненій зйомці добре видно, що вони виходитимуть із різних місць храму - від ікони, що висить над Кувуклією, від бані Храму, від вікон і з інших місць, і заливають все навколо яскравим світлом.

За мить весь Храм опиняється опоясаним блискавками і відблисками, які зміяться його стінами і колонами вниз, ніби стікають до підніжжя храму і розтікаються за площею серед паломників.

Одночасно з цим у тих, хто стоїть у Храмі і на площі спалахують свічки, самі запалюються лампади, які знаходяться з боків Кувуклії, потім починає сяяти і сама Кувуклія, а з отвору в бані Храму на Гроб із неба опускається вертикальний широкий стовп світла.

В цей же час двері печери відкриваються і виходить православний патріарх, який благословляє присутніх і роздає Благодатний вогонь.

Перші хвилини вогонь не палить і віруючі омивають ним свої обличчя та руки.

Пізніше від Благодатного Вогню будуть засвічені лампади по всьому Єрусалиму, спеціальними авіарейсами Вогонь буде доправлено на Кіпр і до Греції, звідки буде розвезений по всьому світу. Частинку благодаті отримає й українська православна делегація.

З погляду православ'я, Благодатний вогонь є заставою між Богом і людьми, у виконання обітниці, даної воскреслим Христом його послідовникам: "Я є з вами у всі дні до кінця віку".

Вважається, що рік, коли Небесний вогонь не зійде на Гроб Господній, означатиме кінець світу і владу антихриста.

Одне з пророцтв, які зберігаються в Єрусалимській православній церкві, свідчить: "Якщо пролилася кров християн біля Гробу Господнього, значить, скоро закриється вхід до цієї найбільшої святині і настануть для Церкви Христової особливо тяжкі часи".

Диво православної церкви

Найраніші згадки про сходження Благодатного вогню на Гроб Господній в Єрусалимі напередодні Воскресіння Христова зустрічаються у Григорія Нісського, Евсевія і Сильвії Аквітанської і датуються IV століттям.

В них є опис і раніших сходжень Благодатного вогню. За свідченням святих отців, нетварне Світло освітило Гроб Господній незабаром після Воскресіння Христа, що побачив апостол Петро.

Диво сходження Благодатного вогню відбувається тільки при молитві православного патріарха.

Так, в 1099 році Єрусалим був завойований хрестоносцями і римська церква, вважаючи православних віровідступниками, вигнала їх із Гроба Господня. Вже в 1101 році у Велику Суботу не здійснилося диво зішестя Святого вогню в Кувуклії, доки не були запрошені для участі в цьому обряді східні християни. Тоді король Балдуїн I поклопотався про повернення місцевим християнам їхніх прав.

Власниками Храму Господня є одночасно представники кількох Християнських Церков. У 1579 році священикам вірменської церкви (яка не є православною через невизнання боголюдської природи Христа), всупереч традиції, вдалося підкупити султана Мурата Правдивого і місцеве градоначальство, щоб ті дозволили їм єдиноосібно святкувати Великдень і приймати Благодатний Вогонь.

Православних же не пустили не лише в Кувуклію, але і в Храм, вони залишилися стояти біля входу. Вірменський патріарх молився близько доби, проте, ніякого дива не послідувало. Воднораз із неба вдарив промінь, як це зазвичай буває при зішесті Вогню, і потрапив саме в колону біля входу, поряд з якою був православний патріарх. Тріщина в колоні збереглася досі.