Великопісні реколекції священика з Тернопільщини у Вюртемберзі
Для парафії святого Василія великого з центром у Штутгарті стало доброю традицією запрошувати до себе священиків з України під час Великого посту.
Цього року гостем парафії був протоієрей Ярослав Назаревич, парох села Городниця Підволочиського району Тернопільської області.
На фото: отці Роман Врущак (зліва) та Ярослав Назаревич у Штутгартській українській церкві; пані Анастасії Сайц-Павлюк є що показати отцю Ярославу в Штутгарті; на могилах рідних на цвинтарі у Дітцингені.
Отець Ярослав має непросту долю. Він пройшов нелегку військову службу в Афганістані, потім був на початку розбудови нашої Церкви в Україні. А ще два роки через сильну хворобу серця він був прикутий до ліжка, але непорушна віра в Спасителя та щоденні молитви до Матері Божої, повернули його до священицької праці.
Священик з України відслужив у Штутгарті разом з настоятелем Парафії отцем Романом Врущаком святі літургії. На Благовіщення отець Ярослав промовив змістовну зворушливу проповідь. У всі дні своєї візитації отець сповідав наших мирян. Також він провів Великопісні реколекції.
Відбулися і великопісні сповіді та реколекції і в університетському містечку Тюбінгені. Там навчається багато студентів та аспірантів з України. Вони разом з місцевими мешканцями українського походження були дуже раді зустрічі зі священиком з Великої України.
Рідні отця Ярослава були вивезені з України під час ІІ Світової війни до Німеччини. Він відслужив панахиди та могилах своїх родичів Петра, Володимира та Федора Назаровичів й інших українців, що потрапили до Вюртемберзі підлітками на підневільні роботи. Відбулася його зустріч з пані Хеленою Назарович, вдовою Володимира Назаровича, її дітьми.
Багато зусиль для організації візиту отця Ярослава до Німеччини доклала пані Анастасія Сайц-Павлюк, що потрапила до Вюртемберга ще 1942-го року. Вона як рідного прийняла його у своєму будинку в Корнталі, власним авто возила його до Української церкви, показала отцеві Штутгарт та його околиці.
– Мене запросили до вас на Великопісні реколекції, щоб напередодні пасхальних свят краще підготуватися до гідної зустрічі Великодня. Дивлюся на вас очима віри і з радістю приходжу до вас з доброю новиною. Прошу, молімося разом, щоб Спаситель дав нам посіяти добрі зерна Слова Божого…, – відзначив отець Ярослав Назаревич.
Для вірних Української парафії святого Василія великого цей час був найкращою нагодою, щоб заглибитися і приглянутися, знову звернути увагу на своє життя.
Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі".
Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його".
Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині.
Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19).
Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.
Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення.
Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.
За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.
«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.
«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.