Благодатний вогонь буде в Україні у суботу перед Великоднем
Вночі з 24-го на 25 квітня з Борисполя відлетів спеціальний літак на Святу землю, споряджений, за неофіційною інформацією, вже вкотре Петром Ющенком, щоб привезти Благодатний вогонь до України. «Оранта» перед відльотом літака звернулася до одного з учасників цієї екіпи, народного депутата Павла Мовчана.
"Оранта"
Пане Павле, здається, ви не вперше їдете на Святу землю?
Павло Мовчан:
– Торік я не був у складі групи, яка привезла до України Благодатний вогонь, Але я не вперше буду на Святій землі. І біля гробу господнього так само. Це особлива не тільки урочиста, це значуща подія для кожного, хто причетний до чину християнського, хто сповідує найважливіші принципи, які були принесені нам 2008 років тому, коли Господь Бог на цю землю грішну послав свого сина.
Для мене це не просто можливість відчути і пересвідчитися, що це реально була справа, що це одномоментний був прояв історичний, неповторний, ще це було виправляння всього того, що називалося попередніми поколіннями, що минулий час збігається із сьогоднішнім і з майбутнім, що є зрештою те, що називається завершеність історії. Бо все інше, що раніше сповідувалося, так само як і релігія прогресу, яка сьогодні чинна в світі і править ним, то все ніщота, то все марнота. Бо є найважливіші постулати. Наше земне життя є коротким. Воно має своє певне продовження, тому культура вся випалена глибокими змістами, символами. В культурі, будь-якій культурі нуртує відчуття того, що за земним життям є інші виміри.
І тому вогонь для мене це не просто символ чистоти, очищення. Це глибша річ. Це не просто стихія світова. І тим паче той Благодатний вогонь, якого виносить священик і являє світу у цей день, напередодні воскресіння. Це особлива акція. Тому для мене як і для багатьох християн, я переконаний в цьому, воскресіння Христове, це є кульмінація всього історичного буття.
Ми переживаємо щороку цю акцію. Ми приучаємося, ми сповідуємося., ми причащаємося, коли йдемо на сповідь, ми причащаємося до тіла Христового. І так само до вогню Його, пречистого. Є бажання, щоб це вогонь в Україні світився у кожній оселі. Я хотів би, щоб цей вогонь передовсім наших політиків – кривоязиких, своєкорисливих, тих, хто від імені українського народу щось говорить, але думає тільки про себе. Це просто нагадування про те, що життя скороминуще. Їхні багатства. Їхні статки, їхні наміри забезпечити своє покоління, тобто свій рід, який і в гробі нібито продовжуватиметься, все це закінчиться одним – переходом в інший світ Який ми не знаємо, але який, ми відчуваємо, є.
Складу делегації я не знаю. Але це, власне, навряд офіційна делегація. Я особисто почуваюся як один із паломників, які їдуть на Святу землю до гроба господнього, і сподіваюсь, що ми привеземо Благодатний вогонь до Києва перед Великоднем.
«Оранта» 24. 04. 2008р.Б.