Звернення Верховного архиєпископа до вірних, всіх людей доброї волі та носіїв державної влади України

Слухайтесь ваших наставників і коріться,

бо вони пильнують ваші душі, за які мають звіт дати;

щоб вони це робили з радістю, а не зітхаючи, - бо це для вас некорисно.

Євр. 13, 17

Звернення Верховного Архиєпископа до вірних Української греко-католицької Церкви, всіх людей доброї волі та носіїв державної влади України

Дорогі у Христі!

Наближаються найсвятіші дні цілого року: від Чистого четверга до неділі Воскресіння, – дні, у яких знову переживаємо остаточне об'явлення незбагненної Божої любові, від того, що видається найбільшою невдачею – ганебної смерті на хресті воплоченого Божого Сина – до Його величавого тріумфу над усім лихом – воскресінням із мертвих. Те все, чого ми будемо свідками упродовж цих чотирьох днів, є таким величним, що, перейняті до глибини нашого єства, ми можемо хіба що споглядати, роздумувати і подивляти. Не дивно, що літургійна пісня у ці дні починається словами: «Нехай все замовкне…». Ніколи більше у році ми не відчуваємо себе в обіймах Небесного Отця так, як саме у ці дні, бо все, що стається з Його Єдинородним Улюбленим Сином, є незаперечним доказом Божої любові до нас. Нашою відповіддю на те все може бути тільки молитва. А такої молитви ми потребуємо, щоб не загубитися у гущі того всього лиха, яке нас оточує , щоб не впасти у зневіру.

Саме на тижні, які передували цьому величному торжеству – розп'яттю і воскресінню Христа, припали дні неймовірної метушні у нашому житті, коли різні політичні сили, яким народ делегував право вести країну до кращого майбутнього, розпочали такі протистояння, що їх фатальні наслідки годі навіть передбачити. А все це кожний робить нібито в ім'я загального добра. Чи потрібно знову розпинати Україну, щоб її рятувати? Хіба не досить того, що для нас вже зробив і чого нас навчив наш Спаситель Ісус Христос? Він узяв на себе наші гріхи, а нас учив любити і шанувати одне одного і спільними силами разом із Ним будувати кращий світ.

Дорогі у Христі, у найближчі дні ми будемо переживати страсті і воскресіння Христові - величні події історії нашого спасіння. Це не тільки спогад про те, що відбулося два тисячоліття тому. Те, що відбулося, стає для нас у нашому сьогоденні і святкуванні знову вповні присутнім. Тож нехай наші молитви, слова і діла будуть просякнуті усвідомленням цього. Достойні носії влади, не дратуйте свого народу (пор. Кол. 3, 20-21). Дорогі віруючі у Христа-Господа, брати і сестри, молімося усердно до Господа, щоб Його хрест і воскресіння не минули нас, а стали підставою щирої надії на здійснення Божого милосердя над нашим народом.

Благословення Господнє на вас!

+ ЛЮБОМИР

Дано 22 квітня 2008 року Божого

при Патріаршому соборі Христового Воскресіння в Києві

http://www.ugcc.org.ua/ukr/documents/appeal2008/do_vlady/

На фото Віталія Тернопільского: Патріарх Гузар під час відвідин рідного села Патріарза Йосифа Сліпого у селі Заздрість на Тернопільщині у 2007 р. фото "Оранти"