Формула життя: радіcть великому посту

Всі ми часто замислюємося, як правильно тримати піст. Але навіщо, коли це питання є висвітленим у Біблії. Залишається лише прочитати.

Даніела (Таїсія) Деребера, спеціально для Оранти

Є багато «великих» постників серед помазаних Духом Святим (тобто християн), які зводять себе тяжкими постами, доводять до нестями оточуючих розмовами про те, який смертний гріх роблять ті, хто їсть під час посту скоромну їжу (тобто їжу тваринного походження, здобу та міцні напої). Доводять себе до фізичного, морального та духовного виснаження. А потім ще вихваляються своїми болячками, які вони отримали під час безглуздого поводження з власним організмом. Іноді звертаєшся до них з питанням: «Для чого ви це робите?» - і чуєшь вичерпну відповідь: «Так ото ж бо!». Я не буду коментувати а ні запитання, а ні відповіді. Я лише наведу цитату із пророка Ісаї, в якій висвітлюється ставлення Бога до «посту», про який розповідалося вище, та надаються рекомендації відносно посту, який є бажаний Богу. Яку їжу вам слід вживати під час будь-якого посту – вирішіть для себе самі. Головне, щоб на серці вашому була радість від того, що ви тримаєте піст во славу Божу.

«Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете!

Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно... Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині!

Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?

Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?

Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?

Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!

Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,

І будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане,

і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають!

І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення! (Ісаї, 58:3-12).