Мільйон за лист від дитини

Триває підбиття підсумків благодійного проекту допомоги дітям ув’язнених матерів.

Парох церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі, київський декан, митрофорний протопресвітер Ігор Онишкевич розповів «Оранті», як було започатковано таку добру справу:

«Допомога ближньому, який потрапив у скрутне становище через помилку у своєму житті, через негідний вчинок, через таку нещасну долю свою, для мене як священника завжди в центрі уваги. І тому з перших днів свого служіння у Києві, фактично з 1990-го року, я почав спілкуватися з ув’язненими.

Спочатку я звертався до чоловіків, які відбували покарання, справедливе чи несправедливе, за свої вчинки. Це було листування, бо тоді не було можливості надавати значну гуманітарну допомогу. Але навіть лист для людини, яка обмежена у спілкуванні і пересуванні, є великою подією.

Цілковито я був зайнятий службами у церкві на Аскольдовій могилі з 1992-го року. І те служІння, зокрема його адміністративна частина, почалося з того, що французький "Карітас" допоміг нам заснувати "Карітас-Київ". Першим нашим спільним проектом була їдальня для бідних. А вже другий проект — це тюремні служіння, допомога ув’язненим.

Невдовзі група наших волонтерів, серед них і пані Марта Бліхар, які допомагали тюремному служінню, зосередилися на допомозі ув’язненим жінкам.

Дуже швидко ми знайшли порозуміння з адміністрацією колонії «Добрі води» на Тернопільщині. Потім ми почали розширювати наші служіння. І вже під опікою "Карітас-Київ" в’язниці у Чернігові і Умані. Зв’язки з Одеською в’язницею тоді були дуже обмежені, але були. Наше служіння тоді полягало в тому, що ми листувалися, намагалися духовно підтримати ув’язнених.

Із збільшенням можливостей "Карітас-Київ", збільшувалася і наша допомога ув’язненим жінкам. Ми почали надавати матеріальну допомогу. Нас підтримала пані Феліціта з «Карітас-Відень», яка теж відчула ту потребу. І ми її стараннями дуже розвинули нашу службу. На сьогодні цей проект і далі підтримує «Карітас»Франції.

Але особливою подією минулого і цього року була співпраця з Фондом «Україна 3000» і Катериною Ющенко. Я переговорив з пані Катериною у день її іменин — святої великомучениці Катерини, представив їй наш проект про допомогу покинутим на бабусь, дідусів, батьків, вітчимів чи навіть в інтернатах діткам ув’язенних матерів. І той проект, схоже, народився у дуже добрий час, бо мав добре втілення. Пані Катерина Ющенко відгукнулася на нашу пропозицію.

Благодійний Фонд «Україна 3000» допоміг нам і організаційно і матеріально. Були переказані кошти на придбання дарунків для діточок: іграшки, солодощі, книжки видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», ручки, зошити, засоби гігієни. Відгукнулися й інші доброчинці. Зокрема ми вдячні пану Ігорю Богушу, завдяки якому компанія «Крафт-Україна» надала нам подарунки для дітей.

Благодійний фонд «Карітас-Київ» з благословення отця Тарасія, за конкретної участі і сприяння досвідченого організатора Ольги Черешнівської своїми зусиллями організував пересилання бандеролей з цими дарунками. Адреси дітей, чиї матері ув’язнені, ми отримали офіційно з Державного департаменту України з питань виконання покарань. Ця установа надала нам доствірну і повноцінну інформацію. У списку 370 таких дітей.

Безпосередню роботу виконували працівники тюремного служіння «Карітас-Київ» і насамперед пані Марта Бліхер зі своїми помічниками, серед яких є чимало волонтерів. Подарунки розсилали і на Миколая, і на Різдво. Охопили цією допомогою всю Україну.

Це дійсно було великою подією дял маленьких дітей, для іхніх середець. До нас надійшло багато відгуків. Я зачитаю кілька листів. З міста Суми написала подяку за допомогу пані Тетяна: «Шановні працівники благодійного фонду «Карітас-Київ». Дуже дякую вам за подарунки, які ми отримали з моїм онуком Тимофієм. Ми були зворушені до глибини душі. Навіть не віриться, що в наш жорстокий час діють такі організації. Спасибі вам за добрі незачерствілі ваші серця».

І ще один лист — з міста Малин Житомирської області: «Ми з Сергійком отримали від вас бандероль. Дуже вдячні за подарунки. Велике вам спасибі. Дарунки Сергійкові дуже сподобалися. Вибачте, будь ласка, нам за нашу цікавість, але де ви взяли нашу адресу? Ще раз дякуємо, бажаємо вам міцного здоров’я, успіхів у вашій благочинній справі».

Проте головною нашою метою була допомога не так дітям, як їхнім матерям, котрі відбувають покарання. Адже мати, коли обмежена її воля, очевидно, терпить чимало. Ми вкладали до подарнків дітям нагадування про те, що треба надіслати листа до матері. Ми у кожному своєму листі зазначали, що ці дарунки для своєї дитині у святого Миколая і рожденного малого дитятка Ісуса випросила мама, щоб її дитинка була добра, чемна, слухняна, щоб молилася. Тобто ми створювали умови для того, щоб мати за ґратами отримала лист від своєї дитини. Звісно, така жінка буде зворушена, і прагнутиме ще швидше виправити своє становище і повернутися на волю, де, вона вірить, її хтось чекає — її дитина. Щоб такі жінки не занепали духом, а почали виправляти своє становище, що і є нашою головною метою", розповів «Оранті» митрофорний протопресвітер Ігор Онишкевич.

Доповнив розповідь Костянтин Пантелей, референт Патріаршої курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України:

«Допомогу жінкам, що знаходяться у місцях позбавлення волі, та їхнім родинам волонтерки Марта Бліхар та Антоніна Онишкевич розпочали ще у 1992 році і продовжують донині. Нещодавно пані Марта отримала високу відзнаку Церкви за тривалу цілопальну посвяту у служінні ув’язненим жінкам, матерям та їхнім дітям. Вона виконує клопітку роботу з листування з ув’язненими. Намагається з’ясувати потреби й допомогти їм морально, підтримати духовно й матеріально. Деякі жінки, за статистикою пенітенціарних установ, отримали перший такий лист за 5 років саме від материнського серця пані Марти. Ця людина, яку у підпіллі називали Бджілкою, пише величезну кількість листів жінкам та працює з найбільшою віддачею вже 15 років. Вихована в родині січового стрільця, вона пройшла підпілля УПА, пережила ув’язнення та тяжку невільницьку працю у таборах ГУЛАГу. Отже вміє співчувати та потішати тих, хто терпить.

У волонтерській праці пані Марті співслужили також Марія Батечко та Марія Чіпак. Тепер продовжують цю працю Ольга Черешнівська, Антоніна Онишкевич, Олександр Лабуренко. Служіння триває».

Ольга Черешнівська, керівник одного з проектів "Карітас-Київ" щодо репатріації та інтеграції повернутих з-за кордону жінок-заробітчанок пояснила "Оранті", що насправді не слід перебільшувати її особисту безпосередню участь у цьому проекті. „Дуже багато людей допомагали у цій добрій справі і вболівали за неї, але найбільше пані Марта Бліхар та її помічниця Антоніна Онишкевич. Ці дві жінки справді вклали у цю справу своє серце”, сказала "Оранті" Ольга Черешнівська.

Прес-секретар Голови наглядової ради Фонду «Україна 3000» Марина Антонова повідомила "Оранті", що підбиття підсумків благодійних акцій під спільною назвою "Миколай мандрує Україною", за програмою якої чинилося багато благодійних справ, відбудеться наступного тижня. "Точний час і детальнішу інформацію ви зможете отримати найближчими днями на сайті нашого фонду", повідомила пані Марина «Оранті»

На фото: Марта Бліхар, Катерина Ющенко, Ольга Черешнівська, Ігор Онишкевич