Два послання Папи

Короткий виклад послань Папи Бенедикта XVI на Великий Піст 2008 року і на 42-ий Всесвітній День засобів масової інформації (2008 рік) Католік-медіа центр

«Христос задля нас став убогим» (2 Кор 8,9)

Шість пунктів Послання:

1. Великий Піст – це час на те, щоб поглибити сенс і значення нашого християнського буття. Щоб наново відкрити Боже милосердя. Це відкриття, яке, в свою чергу, спонукує нас бути милосерднішими щодо ближніх.

Конкретними кроками є молитва, піст та милостиня. Папа зупиняється над практикою милостині, як конкретного способу приходити з допомогою до того, хто її потребує. Милостиня допомагає нам віддалитися від прив’язання до матеріальних дібр, щоб не вчинити з них ідолів; таким чином, можна посилити готовність ділитися з іншими тим, що маємо завдяки Божій доброті.

2. Матеріальні блага, якими володіємо, ми не повинні вважати виключною нашою власністю; вони мають соціальну цінність, згідно з принципом їхнього загального призначення (Катехизм Католицької Церкви, ч. 2404).

«Коли хтось має достатки цього світу і бачить брата свого в нестачі й замикає перед ним своє серце, то як любов Божа може перебувати в ньому?» (1 Йн 3,17). У країнах, де більшість населення становлять християни, цей заклик до взаємоподілу добрами, з численними людьми, які терплять убогість і відкинення, має своє особливе значення. Це є обов’язком справедливості, перше, ніж бути вчинком любові.

3. Милостиня не є звичайним виявом філантропії; вона не повинна ставати способом прихованого шукання власних інтересів і схвалення від інших, чи засобом, щоб себе проявити. Нехай щире рішення допомагати ближньому виявляється в «таємний спосіб», наслідуючи Ісуса Христа, Який, вмираючи на хресті, віддав Себе самого для нас.

4. Милостиня, наближаючи нас до інших, наближає нас до Бога і може стати засобом справжнього навернення і примирення з Господом і з ближніми. Вона перевищує «матеріальний» вимір і виражає правду про нашу істоту: ми всі були створенні не для себе, але для Бога і для ближніх (пор. 2 Кор 5,15). Милостиня спричиняється до того, що можемо відчути - повнота життя походить від любові і веде до примирення з Богом, тому, що «любов численні гріхи покриває» (1 Пт 4,8).

5. Великопісна практика милостині є, отже, засобом поглиблення нашого християнського покликання. Любов надихає різні форми дарування, згідно з можливостями та умовами кожного, вчиняючи з нашого життя повний дар.

6. Великий Піст запрошує нас усіх зростати в любові й пізнавати в убогих самого Христа; в особистому та спільному зусиллі поєднуватись з Христом, в імені Якого є правдиве життя. І бути свідками Його любові.

Радіо Ватикан

Короткий виклад Послання Папи Бенедикта XVI на 42-ий Всесвітній День засобів масової інформації (2008 рік)

«Засоби масової інформації на роздоріжжі між саморекламою та служінням. Шукати істину для того, щоб нею поділитись»

У Посланні Папа Бенедикт XVI висловлює своє живе цінування мас-медіа і бачить їх, як складову частину сучасної культури. Він підкреслює їхню роль: поширювачів одного з найнеобхіднішого добра – інформації, підтримки для розвитку демократії, сприяння ліквідації неписьменності, діалогові та порозумінню між народами, засобів вільного поширення думки стосовно солідарності та соціальної справедливості. Таким чином, мас-медіа відповідають їхньому високому завданню служити загальному добру і сприяти «етичному вихованню людини та зростові внутрішньої людини».

Перед обличчям таких можливостей, Святіший Отець, однак, вказує на небезпеку, що вони можуть бути використані з метою неперебірливої самореклами або опинитись у сваволі тих, які ними користуються з метою маніпулювання совістю або ж, згідно з сучасною тенденцією, мас-медіа можуть зазнати справжньої переміни своєї ролі, задля чого, іноді, не лише представляють дійсність, але, навіть, «створюють» самі ж такі події. Беручи до уваги сильний вплив цих засобів на особу та на суспільство, Папа підкреслює, що «не все, що є технічно можливим, є також і етично сприйнятливим». Таким чином, суспільство опиняється на роздоріжжі і повинно зробити вибір, який не можна більше відстрочувати, бо культуру мас-медіа слід вважати «складовою частиною антропологічного питання, вирішальним викликом третього тисячоріччя». За посередництвом «інфо-етики», яка їх веде до захисту гідності кожної людини, мас-медіа покликані «шукати і представляти істину про людину, що є найвищим покликанням засобів масової інформації, дедалі кращі та вишуканіше, що їх мають у своєму розпорядженні. Це завдання стосується не тільки керівників та працівників ЗМІ, але дедалі більше усіх нас, що також стаємо співробітниками через використання нових засобів масової інформації. Таким чином, можна наново накреслити саме обличчя комунікації.

Це Послання вбачає у кожній людині шукача істини. І той, хто оцінює «друковані видання, якісні передачі чи фільми, в яких істина, краса й велич людини, включно з її релігійним виміром, признані та правильно представлені», тим самим шукає істину. Той, хто знає, що Істиною є Христос, у наші часи не може обійтись без того, щоб її не сповіщати, не передавати, нею не ділитись. «Ця епоха комунікації є цінним часом для шукання істини і для розвитку спільності між людьми та народами».

Радіо Ватикан