VIII ВСЕСВІТНІЙ З’ЇЗД МАТС (МІЖНАРОДНОЇ АСОЦІАЦІЇ ТЮРЕМНОГО СЛУЖІННЯ).

4 – 7 липня 2007 року в Торонто проходив VIII з’їзд Міжнародної Асоціації Тюремного Служіння (Prison Fellowship International) з гаслом: «Де зустрічаються любов і справедливість». У столиці канадської провінції Онтаріо зібралися понад 900 учасників із більш як 140 країн світу – католики, православні та протестанти. Усі вони посвятилися опіці засудженими й тими, що перебувають під арештом. Українська Міжконфесійна Християнська Місія «Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі», що входить до європейської філії МАТС (PFI), була представлена сімома делегатами – членами правління Місії. Як почесний гість з'їзду у складі української делегації був запрошений керівник Кримінально-виконавчої системи України Василь Кощинець.

Форум відкрив президент МАТС (PFI) Рональд Ніккель. Щодня окрім пленарних засідань відбувалося ще й інтенсивне навчання. Виставка мистецьких робіт ув'язнених зайняла кілька залів. З роботами можна було ознайомитися на перервах. Семінари й спеціалізовані заняття були багаті на ділення досвідом пошуку примирення, надолуження постраждалим від злочину, відродження справедливості, супроводу людей під час і після ув'язнення, при поверненні їх до суспільства. Нові дружні зв'язки й важливі контакти з фахівцями й волонтерами місій МАТС із багатьох країн, напевно, посприяють також розвиткові пасторальної опіки в'язнями, що здійснюють капелани Української Греко-Католицької Церкви.

Особливо цікавий приклад засвідчила християнська спільнота не найбагатшої серед країн Заходу – Бразилії. Там засновані й підтримуються християнським служінням 28 тюрем, із них 15-ть – це в'язниці без варти чи жодної охорони. Персонал, що служить в'язням формують священики, християнські педагоги, волонтери з мирян. Порівняльна статистика повторного засудження після звільнення з таких закладів і з в'язниць звичайного зразку складає відповідно 2-3% до 77-80%.

Жан Ваньє, за визнанням усіх учасників форуму, висловив найістотніші риси дбання про тих, що постраждали через злочин. Це потерпілі й самі злочинці. «Служіння це вище звичайних людських сил: приймати злочинця й не осуджувати його – є важко. Ще важче прощати. Але саме там, де виснажується логіка відносин сильних і слабих цього світу, починає діяти Божественний Логос. Любов і справедливість зустрічаються на голготському Хресті, сяють нам із ран Ісуса. Милосердне прощення й відродження для людей раз назавжди явлені під час Господніх Хресних Страстей. Ними Христос повсякчасно оживляє нас, звільняє нас від природніх немочей і обмежень.»

З благословення єпарха Торонта, преосвященного владики Стефана Хміляра, у приміщенні Української Мистецької Фундації відбулася зустріч, організована президентом Ліги Українських Католицьких Жінок Ольгою Караїм. Українська спільнота Торонта проявила велику зацікавленість справами становлення в нас служби ув'язненим. Після доповідей голови Держдепартаменту Василя Кощинця ще протягом довгого часу відбувалося спілкування з представниками Міжконфесійної Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі». З життям Українстких Католицких парохій гостей познайомили о. Богдан Моринович та о. Роман Паньків зі Свято-Успенської парохії УГКЦ.

Тюремна система України продовжує бути складною через соціально-демографічні показники та кримінально-правовий склад засуджених. Окрім того триває реформа Крмимінально-виконавчої системи. Розробляється концепція розвитку душпастирства для ув'язнених. Законодавче забезпечення фактично існуючого капеланства у тюрмах – нагальна потреба, хоч український політикум до цього ще не дозрів. У багатьох установах кримінально-виконавчої системи пасторальна опіка тільки-но розпочинається. Це потребує спеціальної ретельної підготовки наших душпасирів та їх помічників із мирян. У практиці християнського служіння навіть у дуже бідних країнах волонтерська допомога у супроводі ув'язнених, їх дітей, жертв злочину є основою для пасторальної опіки в тюрмах і в реабілітаційних центрах для осіб після звільнення. На думку диякона Костянтина Панетелея в УГКЦ роля мирян, що можуть бути задіяні у службі, ще залишається недооціненою.

Добродійка Марта Бліхар, працівниця “Карітас-Київ” заслуговує на найвищу відзнаку нашої Церкви з огляду на тривалу цілопальну посвяту у служінні ув’язненим жінкам, матерям та їхнім дітям.

Вихована в родині січового стрільця вона пройшла підпілля УПА, пережила ув'язнення та тяжку невільницьку працю у сталінських таборах Сибіру. Отже вміє співчувати та потішати тих, хто терпить.

Вона є однією з найперших парохіянок громади при Оскольдовій могилі від її заснування. Від 1992 року в “Карітас-Київ” вона провадить службу допомоги ув’язненим матерям та їхнім дітям у тернопільській, чернігівській, одеській, харківській, уманській колоніях. Виконує копітку працю з листування. Старається з'ясувати потреби й допомогти їм морально, підтримати духовно й матеріально. Ця сильна людина, яку в підпіллі називали Бджілкою, пише величезну кількість листів цим жінкам та працює з найбільшою віддачею вже 15 років.

Подробиці про з’їзд МАТС читайте також на сайті: http://www.pfi.org/

Додаток.

До МАТС належать християни різних деномінацій із 113 країн світу. З'їзд МАТС проходить раз на чотири роки. Членами правління Місії в Україні є представники 12 християнських деномінацій. Серед них УГКЦ від 2002 року є учасницею європейської філії МАТС, яку очолює Іван Сотіров (Швейцарія). Задачею Місії є духовно-пастирське піклування і християнське виховання засуджених, сприяння духовному відродженню людини, допомога у відновленні суспільних зв'язків і соціальній адаптації засуджених колишніх після звільнення. Загалом у кримінально-виконавчій системі України в установах налічується 78 храмів, церков і каплиць, молитовних домів (у тому числі 36 – окремими спорудами), будується ще 15. Богослужіння постійно відвідують близько 20 тисяч засуджених. Керівництво Держдепартаменту нещодавно внесло зміни до Інструкції з організації охорони установ виконання покарань, відповідно до якого для священнослужителів, що постійно працюють в установах, діє спрощений порядок відвідування в'язнів.

Духівники Української Греко-Католицької Церкви служать у 20 установах. Богослужіння постійно відвідують до 2 тис. засуджених. Для потреб ув'язнених діють 18 каплиць і молитовних кімнат. Храм Св. Апостола Івана Богослова будується у Чортківському СІЗО.