20 листопада 2006 року жінкам, що перебувають в Уманській жіночій колонії, Благодійний Фонд "Карітас-Київ" передав допомогу.
Понад 400 жінок, серед яких переважно молоді дівчата, які вперше потрапили до в'язниці, називають тут спецконтингентом колонії. Теплий одяг, взуття та гігієнічні засоби, медикаменти – найбільш потрібні речі.
Для потреб ув'язнених було передано й розподілено по загонах:
- засоби гігієни на суму 1300 грн. (пожертва добродіїв Юрія, фірма "Sengenta"- 1 000 грн. та Ігоря Геннадійовича – 300 грн.)
- 4 короби взуття, Кобзарі (3 прим), Біблії великі (3 прим.) – внесок Карітас:
- одяг - 5 коробів – пожертва Парафії Св. Андрія Первозванного м. Вишгород.
Окрім усього бібліотека колонії отримала духовну літературу на 445 грн. від Видавництва "Свічадо" - коштом о. мітрата Зеновія Хоркавого (Канада).
Рейс загальною відстанню 500 кілометрів виконав водій Карітас Олександр Лабуренко.
Мітрофорний протопресвітер о. Ігор Онишкевич, директор Карітас, добродій Володимир Клименко та диякон Костянтин Пантелей заохотили жінок до молитви, поспілкувалися з ними індивідуально про потреби.
Головною ж подією цих відвідин стала зустріч із поетом та виконавцем Зеновієм Филипчуком. В його піснях – промені добра й любові. Вони зігріли жіночі душі, додали віри й надії!
Референт душпастирства ув'язнених д-н Костянтин Пантелей.
Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі".
Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його".
Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині.
Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19).
Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.
Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення.
Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.
За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.
«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.
«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.