ХАРТІЯ РУХУ «ВІРА І СВІТЛО»

Рух «Віра і Світло» зародився під час паломництва до Люрду в 1971 році. Метою цього паломництва була допомога розумово неповносправним особам у пошуку їх справжнього місця в серці Церкви. Бо якщо Ісус любив їх особливою любов'ю, то чи не мають вони права знайти цю любов у створеній Ним Церкві? Для того, щоб це паломництво не було лише «солом'яним вогнем», одноразовим заходом без майбутнього, перед прощею учасникам потрібно було згуртуватися у спільноти, які б об'єднували розумово неповносправних осіб, їхніх батьків та приятелів, особливо молодих людей.

В результаті цього паломництва, яке стало для його учасників справжнім благословенням, наповненим Божою ласкою, багато з цих спільнот у різних країнах світу бажали продовжувати і поглиблювати спілкування. Від того часу щораз очевиднішою стає місія руху «Віра і Світло» та його особливе покликання у суспільстві та Церкві.

І. ПОКЛИКАННЯ «ВІРИ І СВІТЛА»

«Віра і Світло» ѕ це рух спільнот. У центрі цих спільнот є особи, в тій чи іншій мірі розумово неповносправні, навколо яких згуртовуються батьки і приятелі, особливо молоді люди. Спільноти «Віри і Світла» не є об'єднаннями, де члени мешкають разом, це спільноти, члени яких зустрічаються регулярно і зав'язують все тісніші дружні стосунки, ділячись труднощами і радощами, спільно святкуючи, беручи участь у спільній молитві і приймаючи Святе Причастя. Кожна спільнота налічує на загал близько тридцяти осіб.

1. Спільнота зустрічі

Кожна зустріч спільноти повинна передбачати час для вільної розмови, щоб кожен міг спілкуватися та слухати один одного. Це необхідно насамперед для створення особистих стосунків, адже лише так можна відкрити страждання та обдарування іншої особи, пізнати унікальність і особливу красу кожного. Часом можна спілкуватись словами, деколи спільним заняттям. Таким чином, ми вчимося допомагати один одному в наших труднощах, додавати один одному сміливості, взаємної підтримки і відповідати на потреби кожної особи. Через дружбу, народжену у сердечності і вірності, ми стаємо один для одного символами Божої любові.

2. Спільнота святкування

Атмосфера вірної дружби породжує особливу радість, яка є ознакою спільнот «Віри і Світла». Ми спільно співаємо, танцюємо, споживаємо їжу. То Бог кличе нас усіх і дає нам відчути Спілку, що єднає нас, визволяючи від самотності. Особи, інколи запрошені на таку зустріч, мають нагоду побачити дивовижну здатність неповнсправних осіб створювати святкову атмосферу. У такі хвилини неповносправні особи часто виявляються менш неповносправними, ніж інші, оскільки вони не зв'язані умовностями, а саме: заклопотаністю про свою репутацію і бажанням показати своє вміння. Неповносправна особа вміє жити теперішньою хвилиною: покора і чистота полегшує її участь у товариській радості.

Спільнота не може забувати і про тих, котрі залишаються осторонь святкування, замкнуті у власному смутку і страху. Вони так само мають своє місце у серці «Віри і Світла», заслуговують на особливу увагу, завдяки котрій поступово пізнають ту радість серця, якою нас обдарував Ісус.

3. Спільнота молитви

Ісус прийшов голосити Благу Вість спраглим. Отець їх полюбив. Ісус віддає життя за Свої вівці. Годує їх Своїм Тілом. Тому вінцем спільної зустрічі та святкування стає молитва, духовне єднання з Богом, Євхаристія.

Марія була присутня при народженні Церкви, очікуючи разом з Апостолами на зіслання Святого Духа. Вона також присутня в серці спільнот «Віри і Світла». Протягом всього життя Ісуса вона любила і терпіла, переживаючи спасенну суть страждання. Як Мати, уважна до всіх своїх дітей, вона готує їх серця любити Ісуса, любити кожну особу.

II. НАТХНЕННЯ «ВІРИ І СВІТЛА»

1. Бог любить кожну людину

«Віра і Світло» ґрунтується на переконанні, що кожна неповносправна особа є повноцінною Людиною, яка має такі ж самі права, які надаються всім людям, передусім, право бути любленою, визнаною і шанованою як особистість, зі своїм власним правом вибору. Така особа також має право одержати допомогу, необхідну для її духовного та особистого розвитку. Засадою «Віри і Світла» є також переконання, що Бог однаково любить кожну людину, повносправну чи неповносправну, що Ісус живе в серці кожної особи, навіть якщо вона не може традиційним для загалу способом це виразити. «Віра і Світло» вважає, що кожна людина, навіть найглибше вражена неповносправністю, покликана поглиблювати своє життя в Ісусі, приймати святі Тайни і бути джерелом ласки та миру для всієї спільноти, для Церкви, для всього людства.

«Віра і Світло» вірить у слова святого Павла: «Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу, щоб засоромити сильних...» (1 Кр. 1,27).

2. Потреба спільноти

Для постійного натхнення у своїй вірі, кожна особа, навіть найбільш неповносправна, відчуває потребу зустрічатися з братами і сестрами, щоб спільно з ними створювати теплу атмосферу, котра дозволить їй зростати в Любові та Вірі. Всі, хто приходить до спільноти «Віра і Світло», щоб зустрічатися з розумово неповносправними, повинні відчувати в собі потребу відкривати особливі дари, притаманні слабшим, ділячись з ними і своїми власними дарами.

Проте, частою реакцією на глибоко неповносправну особу, на її з першого погляду незрозумілі жести чи слова, або на їх відсутність взагалі, це відвернення погляду і втеча. Така реакція в багатьох випадках свідчить про незрозуміння і страх, але також і про егоїзм і зачерствілість серця. Щоб встановити автентичні і вільні стосунки з розумово неповносправними особами, необхідно «перетворити наші серця з каменю в серця з тіла». Тільки Ісус і Його Дух Святий здатні на таке перетворення в наших душах, і в цей спосіб дозволяють нам прийняти особу слабшу і відкинуту, визнати її людську неповторність та духовну глибину. Таке перетворення Любові дозволить нам розпізнати обличчя Ісуса в нас самих та в інших людях.

Спільнота «Віра і Світло» допомагає відкривати та проявляти дари, котрі Бог надав розумово слабшим особам: велике вміння приймати, обдаровувати любов'ю, простота, вміння у своїй чистоті уникати надуманих і непотрібних умовностей. У суспільстві, орієнтованому на практичну придатність і здобуття влади, неповносправні особи неспроможні продуктивно працювати, однак їхній пророчий дар проявляється у сердечності та ніжності, тобто в тому, що є найбільш істотним в людині. Саме неповносправні особи нас євангелізують.

3. Знання людських потреб

Щоб допомогти неповносправним особам віднайти спокій серця, надію та бажання зростати, треба вміти бачити їх у світлі Євангелія, так само необхідно розуміти їхні людські потреби та терпіння, та вміти відповідати на них. Для цього ми повинні поступово набувати відповідного досвіду та необхідних знань. Ті, хто прийшов до спільноти «Віра і Світло», повинні опанувати знання та вміння, щоб якнайкраще жити і працювати поруч з неповносправними особами.

III. ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ «ВІРИ І СВІТЛА»

Рух спільнот

«Віра і Світло» є рухом спільнот. Його суть полягає в творенні зв'язків довіри і приязні між її членами, зв'язків, що беруть свій початок в Ісусі і знаходять довершення в Ньому.

Зустрічі і паломництва

Крім регулярних зустрічей, спільноти «Віра і Світло» мають й інші форми діяльності. Вони формуються в міру потреб, в міру творчих ініціатив членів та через Боже натхнення. Однією з характерних рис життя спільноти є паломництва. Тому спільнота «Віра і Світло» в певний час вирушає в дорогу, відповідаючи в такий спосіб на поклик Бога, котрий запрошує нас на зустріч в місця молитви.

Деякі спільноти організовують табори відпочинку, інші — різні заняття для неповносправних осіб, щоб дати можливість їхнім батькам трохи відпочити. Тут важливою є відкритість до всіх можливих проявів життя спільноти. Натомість, є галузі, які не входять у сферу діяльності «Віри і Світла», як, наприклад, створення нових опікунських закладів, осередків, шкіл, майстерень, будинків відпочинку. Їх належить довірити іншим відповідним кваліфікованим організаціям.