Великоднє послання Блаженнішого Любомира

Високопреосвященним і Преосвященним Владикам,

Всесвітлішим і Всечеснішим Отцям, Преподобним Монахам і Монахиням, Дорогим Мирянам Української Греко-Католицької Церкви

Дорогі у Христі!

Сьогодні ми святкуємо величний празник Христового Воскресіння, - празник, сповнений великою надією і радістю. Обмінюючись з рідними і близькими великодніми привітаннями, застановімося хоч на мить, чому цей день є для нас таким радісним. Для того, щоб це зрозуміти, належить, з одного боку, взяти до уваги десять тижнів підготовки до цього свята, а з другого - згадати п'ятдесят днів після Воскресіння, до Зіслання Святого Духа. Тільки поглянувши цілісно на цей період, справді зможемо оцінити особливе значення святкування Великодня і зміцнити свої сподівання.

Впродовж десяти тижнів підготовки ми звичайно роздумуємо над основними правдами людського буття. Заглядаючи у своє серце, ми бачимо, що отримали від Господа великі дари: дар життя, таланти, дар хрещення і дар святої віри. Та водночас ми бачимо, як через власну неміч чи нехіть, змарнувавши багато нагод зробити якесь добро для себе чи для ближніх або ж цілком свідомо порушуючи Божий закон, ми вповні не використали Господніх дарів. Одне слово, дивлячись на добро, що є навколо нас, не можна заплющувати очі на те лихо, яке ми наробили і за яке несемо відповідальність. Усвідомивши все це, у той час Великого посту ми починаємо шукати помочі, бо самотужки не можемо знову примиритися з Господом, не можемо повернути Його дарів й діяння в нашому житті.

І тоді нам на допомогу приходить Ісус Христос, воплочений Божий Син. Він входить в наше грішне життя, сам не маючи жодного гріха. Ісус бере на себе наші провини, йде з ними аж до Великої п'ятниці і після жорстоких страждань цілком добровільно жертвує своїм життям, щоб звільнити нас від гріха і привернути на шлях праведності. Великдень – це завершення великої жертви, підтвердження, що та жертва не була даремною. Це день великої радості, породженої нашим переконанням, що Господь Бог у своїй незбагненній любові до людей допомагає нам усім і кожному зокрема звільнитися від гріха. Тільки зрозумівши те, що жертва Ісуса Христа на хресті – це перемога над гріхом і перемога над смертю, яка є карою за гріх, ми зможемо збагнути велич воскресіння і щастя, яке нам приносять слова, що їх ми так радісно кажемо у Великодній день: „Христос воскрес!”. Це означає, що Христос переміг, що Він нас звільнив від тягаря і дав нове життя.

Перед нами – п'ятдесят днів радості. У давні часи люди, які були хрещені в надвечір'я празника Воскресіння, упродовж світлого тижня носили навіть особливий білий одяг, що символізував дар оновленого життя. Ми ж, подібно до них, повинні тішитися і насолоджуватися Божою добротою, очікуючи здійснення обітниці Ісуса Христа, що Він дасть нам Святого Духа, який нас підтримуватиме, провадитиме і просвітлюватиме, щоб ми зуміли вповні оцінити Божу любов і щоб знову не впадали у гріхи.

Дорогі у Христі! На тлі наших великих духовних потреб, усіх вас вітаю із святим празником Великодня – празником величі Божої любові – і щиро бажаю вам, як і собі, непереборної радості й торжества, які походять від воскреслого Христа. Намагаймося зрозуміти, що Христос відкрив нам кращий шлях - шлях любові, чистоти і служіння ближньому. Нехай милостивий Господь, який довів нам у такий прекрасний спосіб свою любов, сповнює вас радістю і бажанням з відкритим серцем прийняти Його дари, жити ними і поширювати навколо себе добро.

Христос воскрес!

+ ЛЮБОМИР

Київ, Великдень 2006 року