Історична довідка

Ім'я

Ніконівський літопис подає ім'я князя у формі Осколд («О князи Рустем Осколде»). За версією Бориса Рибакова це ім'я може походити від старовинної племенної самоназви подніпровських мешканців: сколоти.

Походження

У Повісті временних літ розповідається про те, що ніби Аскольд та Дір були боярами Рюрика і відпросились у князя йти на службу в Константинополь. Однак по дорозі, побачили чудовий град (градок) Київ, у якому ніхто не княжив, де і залишились князями. Сучасні історики відкидають цю легенду як пізнішу вставку, щоб виправдати загарбання Києва Олегом. Існує теорія, що Аскольд правив перед Діром і вони були останніми нащадками князівської династії Кия.

Походи до Константинополя

З Никонівського літопису відомо про три походи Аскольда на Візантію.

Перший похід

У 860 році Аскольд очолив перший документований похід Русі на Константинополь. З цьго приводу Нестор записав у своєму творі: «Коли почав царювати (імператор Візантії) Михаїл, стала так прозиватися Руська земля. Дізнались ми про це тому, що за цього царя приходила Русь (війною) на Царгород, як пишеться про це в літописанні грецькому (візантійському). Ось чому з цієї пори почнемо (розповідь) і число (лік рокам) покладемо».

З візантійських джерел відома точна дата нападу Аскольда: 18 червня 860 року. На світанку того дня руські лодії стрімко увійшли до Золотого Рогу, і розпочали облогу мурів Царґорода. Незабаром потому наспіла й піша рать. Патріарх Фотій в емоційно передав почуття й страх обложених при появі небаченого раніше грізного ворога: «Народ (руси) від країни північної..., і племена піднялись від країв землі, тримаючи лук і спис; вони жорстокі й немилосердні, голос їх шумить, мов море». У своїй другій проповіді Фотій пригадував, що «місто ледве не було підняте на спис», як у давнину називали здобуття фортець приступом. Венеціанський хроніст Іоанн Диякон стверджував, що ті, хто облягав візантійську столицю, повернулися додому «з тріумфом».

Другий похід

У 874 році Аскольд зробив другий похід до Константинополя. В «лѣто ҂s҃.т҃.о҃д (6374-5500 за болг. л.с., а не 6374-5508=866 за візан. л.с.). Иде Асколдъ и Дирд̑ъ на Грѣкы. и приде въ . д҃ı . (14) лѣто . Михаила цс̑рѧ . црс̑ю же ѿшедъшю . на Агарѧны». Який закінчився поразкою русів, у «Повісті временних літ» знаходимо:"... море було спокійне, та тут раптом здійнялася буря з вітром, і великі хвилі розкидали кораблі язичників-русів, і прибило їх до берега і переламало так, що небагатьом із них пощастило уникнути цієї біди й повернутись додому..." та далі «...Повернулися Аскольд і Дір від Царгорода з малою дружиною, і був плач великий».

***

• Воював з уличами та печенігами.
• Є відомості про перше хрещення Русі за Аскольда.

Смерть

За літописним переказом Аскольд і Дір були вбиті Олегом, зробив він це не у відкритому двобої, а підступним способом. Разом із своєю дружиною переодягнувся купцем і вбив їх, коли вони прийшли до нього торгувати.

За легендою, Аскольда поховали на місці загибелі, на правому березі Дніпра в урочищі, що в давнину називалося Угорським. Зараз це частина мальовничого парку, що має назву Аскольдова могила.

За матеріалами Вікіпедії