митецька сторінка парафіян

Відпочинок на Чорному морі у Лебедівці

15.07.2019

Відпочинок влітку у таборі це завжди чудово. Ще краще, коли це відпочинок у таборі на морі. А найкраще – це відпочинок у таборі на морі з парафією Аскольдової могили. Бо коли ти відпочиваєш з аскольдівцями, тобі ніколи не буває самотньо.

Перші враження про подорож до моря були неймовірними, адже в перший день море зустріло нас лазурним блиском , спокійними хвилями та теплою водичкою. На березі лежало багато ракушок різної форми і кольору: були білі, фіолетово-зелені й були рожеві , але найкращі згодом поїхали додому разом із нами.

Наш табір мав гасло: «Милосердні, як отець», тому кожен учасник старався слідувати цій ідеї. Діти, яких поділили на дві команди, розвивалися у різних напрямках: духовно, інтелектуально, фізично та творчо.

Катехизації від сестри Марти і сестри Миколаї, проповіді від отців Ігоря, Романа та Михайла на щоденній літургії давали можливість наблизитися до Бога та духовно збагатитися.  Після кожної катехизації, завдяки пану Сергію, діти ласували свіжими персиками, кавунами та динями.

Також ми мали чудові екскурсії. Без сумніву, завдяки екскурсіям до Аккерманської фортеці та до джерела Іоанна Сочавського, ми відкрили для себе нові факти з історії нашої церкви та України та стали розумнішими.

Для фізичного розвитку ми робили ранкову зарядку та плавали в морі. Переважно море було досить нервове, пускало багато хвиль до берега. Та це нас анітрохи не злякало. Ми бачили позитив: ми отримали можливість загартуватися та натренувати спритність, плаваючи серед хвиль. До того ж море, ніби перепрошуючи,  дарувало  багато рапанів та різнокольорових медуз. Ловіння рапанів перетворилося у справжнє полювання. Майже щодня і діти, і дорослі ходили по берегу та ловили їх, коли вони виринали з-під води. Кожен раз, коли комусь вдавалося це зробити, інші дивувалися та вітали щасливчика.

На майстеркласах від пані Наталі команди вчилися новим технікам для творчості, креативності та охайності. Найбільше дітям запам’ятався майстерклас вітражного малювання. Це була рамочка, де на склі були намальовані лінії майбутньої жар-птиці – птиці щастя. Дітям роздали акрилові фарби і в кінці отримали яскраві малюнки маленьких художників.

В останні дні мало хто хотів повертатися додому. Хтось не хотів лишати нових друзів з Коломиї та Львова, а хтось хотів ще пригод та незабутніх вражень біля моря. Наші морські друзі почули бажання дітей. В передостанній день табору повз нас пропливала групка дельфінів, які дуже виділялися з ніжно-рожевого неба та лазурної води. Всі зібралися біля паркану і проводжали дельфінів поглядом й радісними вигуками.

За дві години до від’їзду у Київ, невеличка група допитливих під проводом навігатора, пані Світлани та пані Наталі, прогулялася Одесою. Пробіглися відомою у всьому світі вулицею Пушкінською та Дерибасівською, повз відомий Одеський оперний театр і поглянули разом з кам’яним Дюком де Рішельє на  морські ворота міста. За 2 години прогулянки ми набігали аж 4 кілометри, сіли задоволені, але трохи потомлені, у поїзд і рушили разом з усіма аскольдівцями додому.

Від всіх відпочивавших хочемо висловити щиру подяку подружжю-жертводавцям Андрію та Ангеліні , отцю Ігорю, отцю Роману та отцю Михаїлу, сестрі Марті та сестрі Миколаї, брату Андрію, катехитам та вихователям, пану Сергію та всім небайдужим за їх щоденні зусилля та натхненне служіння, за старання та чудовий відпочинок на березі Чорного моря.

Маков’як Вероніка спеціально для «Оранти»

 

митецька сторінка парафіян
comments powered by Disqus

Катехизм

Молитва про прощення

Господи я стою перед Тобою без всякого притворства. Прошу Тебе пробачити мені всі мої гріхи, я щиро розкраююсь у своїх проступках. Будь ласка, прости мене. В славу ім’я Твого я прощаю всіх тих, хто причинив зло мені. Я відрікаюся від сaтaни і всіх діл його.

Я віддаю Тобі всього себе. Господи Ісусе Христе, приймаю Тебе як Господа Бога і Спасителя. Зціли мене, зміни мене, укріпи моє тiло, душу і  мій дух.

Господи, прийди і оточи мене своєю любов’ю, наповни Святим Духом. Я люблю Тебе, Ісусе. Я славлю Тебе, Господи. Я вдячний Тобі, мій Боже. Я буду слідувати за Тобою кожен день свого життя. Амінь.

служіння «Епіфанія»

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

«Епіфанія»

18 років свого служіння, з 1998 року, спільнота «Епіфанія» посвятила відвідуванню літніх людей, тяжкохворих, а також віл-інфікованих, більшість з яких вже відійшла у вічність.

Спільнота від усього серця дякує жертводавцям, які дарують на потреби вірних – свої молитви, свій час, свою працю, кошти.

Якщо хтось із парафіян, або ваших рідних не має можливості бути присутнім на Святій Літургії, почути Боже слово, посповідатися, чи приступити до Пресвятої Євхаристії, сердечно просимо звертатися до о. Анатолія Теслі – т. +38 /050/ 284 77 31

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут