На Аскольдовій Могилі у Києві активно проводять зустрічі молоді
04.04.2016
«Цього разу нас зібралося вдвічі більше порівняно з попередньою неділею, і це не може не радувати. Цікавості додавала конфесійна різноманітність молоді, адже серед присутні були не тільки греко-католики, але й православні, і ті, хто відвідує протестантські спільноти», – повідомляє у своїй сторінці фейсбук о. Іван Сохан, адміністратор парафії Святого Миколая Чудотворця УГКЦ на Аскольдовій Могилі у Києві.
Головною темою для обговорення було «Спілкування про духовне життя з однолітками», або ж «Позитивний і негативний досвід свідчення власної віри в Христа серед родини, друзів, одногрупників та співробітників». Кожен з одинадцяти учасників зустрічі мав можливість поділитися власним цікавим досвідом, який неабияк укріпив інших. В ході спілкуваня піднімалися такі цікаві для молоді теми, як екстрасенсорика, філософія і християнство, негативні випадки в житті Церкви та ін.
Окрім спільної молитви в особистих наміреннях та співу молодіжних релігійних пісень ми обговорювали минулотижневе «домашнє завдання», християнський фільм «Вогнестійкий», в якому представлено духовний шлях виходу християнського подружжя з кризи. Фільм виявився справді цікавим, і нікого не залишив байдужим.
Також молодь запропонувала інші цікаві теми для обговорень на наступних недільних зустрічах, а саме: «Як залишатися християнином у політиці?», «Як бути християнином у журналістиці?», «Християнське лідерство» та ін..
Темою наступної зустрічі молоді буде «Як залишатися християнином у політиці?», а домашнє завдання на цей день – перегляд фільму «Бог не вмер». Крім того, наступного разу в четверту неділю посту ми розважатимемо над життям преподобної матері Марії Єгипетської.
Отож, запрошуємо молодь Києва на щонедільні зустрічі при парафії Св. Миколая на Аскольдовій могилі, завжди о 14:00 біля храму. Наступна зустріч відбудеться у неділю 10 квітня.
Милосердний Ісусе, зглянувшись на наші безконечні благання й болісні заклики з Долини горя і сліз, щоби нас врятувати від погибелі вічної, Ти явився нам у Вифлеємі. Всеблагий Ісусу, полюбивши праведників, а над грішниками змилосердившись, усіх прагнеш спасти, обіцяючи нам у майбутньому житті вічне щастя. Спрямуй же, Господи мої вчинки до Твоїх заповідей: душу мою освяти, тіло моє очисти, а помисли мої вдоскональ. Оточи мене Твоїми святими ангелами, щоби під їх покровительством я виконував Твою святу волю, бо Ти – Слово Отця і благословенний з віків у віки. Амінь
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.
За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.
«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.
«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.