Розклад прощ

Міжнародна піша проща родин мігрантів із Самбора у Зарваницю

04.07.2014

Із 1 до 10 серпня 2014 року Пасторально-міграційний відділ у співпраці з «Карітасом» Самбірсько-Дрогобицької єпархії та Міжнародною спільнотою родин мігрантів організовує ІХ Міжнародну пішу Прощу родин мігрантів із Самбора у Зарваницю загальною відстанню 250 км.

 Україна як держава заробітчанам майже не допомагає. Україна, за Конституцією правова, демократична і соціальна держава «розписалася» у своїй непрофпридатності як тільки її громадянин задумався про заробітки. Прикро вголос визнавати, але інші держави набагато більше допомагають нашим співвітчизникам, бо Україна, яка неспроможна була своїм громадянам зарадити вдома, не дуже прагне опікуватися ними і надалі.

 За такої ситуації про людей мусить дбати Церква, бо, як і колись, і нині людей рятує Віра. Віра в Бога на чужині – то велике щастя! У такому вже є певна традиція в українців. Ще наші прадіди, із першої хвилі, приїжджали до Гамерики з порожніми кишенями, але з вірою в Бога. Вони будували церкви направду швидше, аніж свої власні хати. Нинішні наші українці талановиті не менше. І враження на чужині їх переповнюють, може, ще більше. Навіть Шевченка переспівують: Не називаю її раєм... тої Італії!

 У нинішньому часі на офіційному церковному рівні Синодом УГКЦ прийнято окреме Звернення щодо ситуації українських трудових емігрантів. Засідаючи у Новояворівську 30 червня – 1 липня 2009 року, церковні ієрархи мусили визнати, що незважаючи на масштабність феномену трудової еміграції з України він не отримав належної уваги з боку політичних кіл, а значить, і державних структур. «Попри декларативну зацікавленість, і то дуже рідкісну, фактично жодна із політичних сил не запропонувала цілісного підходу до вирішення проблем та конкретних дієвих кроків його реалізації», — прямо говориться там.

 УГКЦ не випадково опікується мігрантами. Саме її вірні в тяжкий період історії Церкви і врятували саму Церкву. Бо не було би їх на теренах світових, куди радянська влада аж ніяк не могла дотягнутися, – не було би і єпископів таких, які мали силу волі заявити всьому світові про митрополита Йосифа Сліпого на Другому Ватиканському Соборі.

Сама Церква постановила визначити першу неділю після Різдва (Пам’ять святих і праведних Йосифа Обручника, Давида царя і Якова, по плоті брата Господнього) Днем мігранта в Українській Греко-Католицькій Церкві.

 «Законодавчим» органом Церкви утворено Пасторально-місійний відділ задля представлення Главі УГКЦ потреби вірних у тих країнах, де немає відповідних церковних структур. Постановами Синоду Єпископів  Української Греко-Католицької Церкви (11–17 серпня 2013 року) назву «Пасторально-місійний відділ Патріаршої курії УГКЦ» змінено на «Пасторально-міграційний відділ Патріаршої курії УГКЦ». До таких країн віднесено, певно, півсвіту. Ще раніше у 2006 році Синод єпископів визначив стратегію розвитку нашої Церкви, яка сформульована як «Святість об’єднаного Божого люду».

 Як пояснює Блаженніший Святослав, «святість об’єднаного Божого люду є стратегією УГКЦ», оскільки сьогодні наша Церква направду є поширена по цілому світі». У греко-католицьких семінаріях запроваджено викладання загальної місіології та місіології Української Греко-Католицької Церкви. А семінаристи-старшокурсники мають зустрічі із практикуючими місіонерами. У Церкві готують до душпастирської діяльності за кордоном тих отців і монахів, а також і мирян, які зголошуються присвятити себе такому служінню.

 Виконавчим секретарем Пасторально-міграційного відділу УГКЦ призначено священика Василя Поточняка. Взагалі-то, о.Василь заробітчанам віддав 17 років свого жертовного священичого служіння. Мав особисту місію від Блаженнішого Любомира відшукувати українців в Італії, засновувати українські церковні громади в різних італійських містах, налагоджувати та розвивати церковно-громадське життя серед українців Італії.

 Діяльність Пасторально-міграційного відділу зосереджена не тільки за кордоном, але також в Україні. Для українських заробітчан, котрі повернулися додому, в Україні створюються громадські організації, проводяться щомісячні зустрічі родин мігрантів, упродовж шести років відбуваються 10-денні піші прощі із Самбора до Марійського відпустового центру в Зарваниці. Бо Церква є насамперед Церквою, а тому первісним залишається проповідування Слова Божого. В тому числі і через молитву. Як каже Блаженніший Любомир, «молитва має велику силу. Молитися не за таку чи таку розв’язку. Не мета молитви — радити Богові, як воно буде краще. Не думаю, що Бог потребує радників. У своїй молитві ми мусимо поручити Богові свою ситуацію, — він бачить вихід із нашого глухого кута краще за нас. Він уміє розв’язувати будь-що. Це надзвичайно важливо — свідомо залишити вибір Богові!».

 Церква щодня молиться за тих, хто виїхав з України в пошуках «хліба насущного». Складовою системної роботи УГКЦ щодо душпастирської опіки мігрантів є Прощі у намірах сімей заробітчан та їх родин. Із 2009 року Прощу організовує Пасторально-міграційний відділ  УГКЦ у співпраці з благодійним фондом «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької єпархії, спільнотою мирян міста Дрогобича та спільнотою колишніх заробітчан «Пієта» міста Івано-Франківська. Пасторально-міграційний відділ прагне поєднати всі особисті і спільнотні зусилля у служінні потребуючим і в Україні, і за кордоном. Декретом Блаженнішого Любомира (Гузара) від 16 вересня 2008 року для забезпечення і координації у межах його компетенції душпастирської опіки над вірними УГКЦ, які проживають на територіях, де немає її структур, створено Пасторально-місійний відділ Патріаршої курії Української Греко-Католицької Церкви. Постановами Синоду Єпископів  Української Греко-Католицької Церкви, 11–17 серпня 2013 року назву «Пасторально-місійний відділ Патріаршої курії УГКЦ» змінено на «Пасторально-міграційний відділ Патріаршої курії УГКЦ».

 Проща — це насамперед одна із форм прославлення Бога живого! Це своя дорога кожного до Бога, наша дорога Його слідами, де ми Спасителю співчуваємо, каємося щиро, постійно перебуваємо в контакті з Богом! Це не тільки пізнавальна екскурсія й розважальний похід! Насамперед, Проща – то є духовна праця християнина! Тому Проща як особлива форма душпастирської опіки і «прижилася» в заробітчан.

 Проща «Самбір-Зарваниця» — це не разова акція в рік для її паломників, а скоріше всього ціль життя. Багато є в Ук­раїні благословенних місць, а заробітчани собі облюбували й вибрали Самбір і Зарваницю. Між іншим, нині Блаженний Папа Іван Павло ІІ, відвідуючи десять років тому Україну, свою апостольську подорож до нашої країни поручив Зарваницькій Богоматері, і попросив у неї заступництва для «усіх християн, усіх чоловіків і жінок доброї волі, які живуть у цій великій Країні»!

 Церква таку Прощу організовує вже дев’ятий раз. А 24 липня 2005 року, як пригадують самі мігранти, то були їхні перші кроки в Україні. Тоді в Дрогобичі вони зорганізували першу свою зустріч з дітьми, на яку з’їхалися з усієї України. Далі була перша піша Проща від Самбора до Зарваниці. «Це були не просто піші десять днів, це було десять днів родинно­сті!», — пригадує пані Оксана. Організаторами тої Прощі була Церковна громада УГКЦ м. Болоньї (Італія) та Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ.

 

Пасторально-міграційний відділ УГКЦ

БФ "Карітас" Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ

Спільнота мирян міста Дрогобича

Спільнота колишніх заробітчан «Пієта» міста Івано-Франківська

 

ЗАПРОШУЄ   

у дев'яту Міжнародну десятиденну пішу Прощу

 родин мігрантів та всіх охочих

із Самбора у Зарваницю

 

Початок Прощі 1 серпня 2014 р.Б.

7.00 - Свята Літургія в храмі Різдва Пресвятої Богородиці у м. Самборі. Опісля Молебень до Самбірського чудотворного образу Божої Матері.Благословення на прощу.

 

Вихід із Самбора 1 серпня о 9.45 від храму Різдва Пресвятої Богородиці  

 

 

МАРШРУТ

 

ІХ МІЖНАРОДНОЇ ДЕСЯТИДЕННОЇ ПІШОЇ ПРОЩІ РОДИН МІГРАНТІВ ТА ВСІХ ОХОЧИХ ІЗ САМБОРА ДО ЗАРВАНИЦІ

 

1 – 10серпня 2014 р.Б.  (орієнтовно 250 км.)

 

1 серпня (п’ятниця)

Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ

САМБІР – БРОНИЦЯ (обід) – ДРОГОБИЧ (нічліг)

Протяжність - 33 км.

 

2 серпня (субота)

ДРОГОБИЧ – ГАЇ ВЕРХНІ (обід)

Стрийська єпархія УГКЦ

 СТРИЙ (нічліг)

Протяжність – 29 км.

 

3 серпня (неділя)

СТРИЙ – Стрілків – Бережниця – Угільня – В.Дідушичі – М.ДІДУШИЧІ (обід) – ВЕЛИКА ТУР’Я (нічліг)

Протяжність – 28 км.

 

4 серпня (понеділок)

Івано-Франківська архиєпархія УГКЦ

ВЕЛИКА ТУР’Я – КАДОБНА (обід) – Кропивник – Мостище – КОПАНКИ (нічліг)

Протяжність – 32 км.

 

5 серпня (вівторок)

КОПАНКИ – Довпотів – Войнилів – Середнє-Дорогів – СІВКА ВОЙНИЛІВСЬКА (обід) – Старий Мартинів – Мартинів – ДЕМ’ЯНІВ (нічліг)

Протяжність – 30 км.

 

 

 

6 серпня (середа)

ДЕМ’ЯНІВ – Бурштин –Насташине – Конюшки –БАБУХІВ (обід) – САРНИКИ (нічліг)

Протяжність – 28 км.

 

7 серпня (четвер)

САРНИКИ – Світанок – Шумляни – Лози- Слобідка – Божиків –ЛИТВИНІВ (нічліг)

Протяжність – 29 км.

 

8 серпня (п’ятниця)

Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ

ЛИТВИНІВ – Старе Місто – ПІДГАЙЦІ (обід) – Сільце – КУТУЗІВ (нічліг)

Протяжність – 30 км.

 

9 серпня (субота)

КУТУЗІВ – МАРІЙСЬКИЙ ДУХОВНИЙ ЦЕНТР «ЗАРВАНИЦЯ»

Протяжність – 3,5 км.

 

Орієнтовна щоденна програма паломництва:

 7.30-8.30 – св. Літургія; 8.45 – сніданок біля церкви; 9.30 – вихід; 13.30-16:20 – молитва у храмі, обід, праця в групах, зустріч з вірними, вихід; 20.00 – молитва у храмі, вечеря, зустріч з вірними. Для бажаючих – нічні чування.

 

Зі собою треба мати: молитовник, вервицю або чотки, плащ-накидку від дощу, спальний мішок або покривало, змінне взуття та одяг (вишиванку), ліхтарик, ложку, миску, горнятко, гроші на повернення та незаплановані витрати, необхідні медикаменти. Рекомендуємо йти у зручному (випробуваному) взутті.

 

 Дорогою заходитимемо до всіх храмів.  Нічліги будуть по родинах та школах. Харчування організовують парафіяни.

 

 До уваги! Перебування у Зарваниці ( нічліг, харчування  та повернення додому)  власним коштом.

 

 Організаційний внесок - 75 грн., для студентів - 30 грн.    

 

 Додаткова інформація за тел.:

 +38(097)179 85 75 - о. Антон Борис,  

 +38(097)761 87 30 – Людмила Пушкар,

+38(098) 590 44  84, +38(099) 409 93 84 Надія Князев

 

 Повідомляємо також, що 9 серпня 2014 р.Б. у Зарваниці вібудеться фестиваль мігрантської творчості.

 

Детальніше за адресою: http://palomnyk.at.ua/

Розклад прощ
comments powered by Disqus

Катехизм

Молитва про прощення

Господи я стою перед Тобою без всякого притворства. Прошу Тебе пробачити мені всі мої гріхи, я щиро розкраююсь у своїх проступках. Будь ласка, прости мене. В славу ім’я Твого я прощаю всіх тих, хто причинив зло мені. Я відрікаюся від сaтaни і всіх діл його.

Я віддаю Тобі всього себе. Господи Ісусе Христе, приймаю Тебе як Господа Бога і Спасителя. Зціли мене, зміни мене, укріпи моє тiло, душу і  мій дух.

Господи, прийди і оточи мене своєю любов’ю, наповни Святим Духом. Я люблю Тебе, Ісусе. Я славлю Тебе, Господи. Я вдячний Тобі, мій Боже. Я буду слідувати за Тобою кожен день свого життя. Амінь.

служіння «Епіфанія»

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

«Епіфанія»

18 років свого служіння, з 1998 року, спільнота «Епіфанія» посвятила відвідуванню літніх людей, тяжкохворих, а також віл-інфікованих, більшість з яких вже відійшла у вічність.

Спільнота від усього серця дякує жертводавцям, які дарують на потреби вірних – свої молитви, свій час, свою працю, кошти.

Якщо хтось із парафіян, або ваших рідних не має можливості бути присутнім на Святій Літургії, почути Боже слово, посповідатися, чи приступити до Пресвятої Євхаристії, сердечно просимо звертатися до о. Анатолія Теслі – т. +38 /050/ 284 77 31

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут