Християнський табір з Богом

27.06.2011

Подаємо фінансовий звіт про використані кошти:

16 червня 2011 року Божого, отець Ігор Онишкевич, настоятель храму Святого Миколая, що на Аскольдовій Могилі, відпустив з миром і благословив у дорогу дітей та вихователів, які вирушили у християнський табір.

З Києва до Чорткова виїхало двадцять дітей та троє вихователів. Рано-вранці, а саме о пів на шосту ранку, групу подорожуючих, з вокзалу до табору, що знаходиться в селі Нирків, зустрів та відвіз отець Ігор Середа.

На дорогу, в обидві сторони, було витрачено - три тисячі двісті вісімдесят п’ять гривен, сорок шість копійок.  За проживання оплачено п’ять тисяч сімсот п’ятдесят гривен. На додаткові продукти використано чотириста чотири гривни.

ВСЬОГО: дев’ять тисяч чотириста сорок грн.

Звіт підготовили Анна та Неля – керівник групи.

Своїми спогадами ділиться учасниця Християнського табору Марта Кука:

Сім  щасливих, захоплюючих і насичених днів ми провели в Християнському таборі "Ромашка", що в с. Нирків, Заліщінського р-ну, Тернопільської області!

Природа Дністровського каньону (одного х "7  Чудес України") -  є дійсно райським куточком! Напочатку вихователі, яких там називають аніматорами, роздали усім дітям щоденники. Туди ми записували все, що сталося нового за день, які зробили для себе відкриття. Також кожного дня були нові теми. Всі дні були названі так, як Бог створював світ, тобто 1-ий день - Небо і земля, день і ніч, 2-ий день - вода і суходіл, 3-й день рослини, і так далі. За цим принципом ми створювали свої малюнки: кожного дня домальовували щось нове.

      Щодня ми мали ранішню молитву, літургію, вечірню молитву-подяку за прожитий день. Також аніматори вигадували для нас різноманітні ігри, вивчали з нами танці-молитви, народні танці та християнські пісні. У спекотні дні ми ходили купатися на ставок і навіть мали екскурсії до водоспадів: в Дністровському каньоні (найбільший водоспад  Тернопільської обл., висота понад 16 метрів) та "Дівочі сльози".

      На території табору розташовані  дві однакові старовинні башти - залишки Червоногородського замку, а також руїни костелу Вознесіння Богородиці, збудовані родиною Понінських-Чертковських - отанніх власників колишньго села Червоногород, пізніше переіменованого на с. Нирків. Ці пам'ятки архітектури ми теж відвідували  разом з нашими вихователями.

      Всі подружилися з веселими та винахідливими аніматорами і наставниками-семінаристами. Коли прийшов час прощатись, то всі відчували велику тугу за тим спілкуванням, обнімались і плакали, як старі добрі друзі. Ми всі дуже вдячні нашому о. Ігорю Онишкевичу та о. Ігорю Середі, який приймав нас у таборі. Згадка про час, проведений там, назавжди залишиться в наших серцях!

Марта Кука