Апостольський візит Папи Павла ІІ

100 вибачень Папи Івана Павла ІІ перед світом (архів)

16.06.2011

Світові інформаційні агентства повідомили, що Папа Римський приніс вибачення китайцям за допущені католицькою церквою щодо цього великого народу помилки часів колоніалізму. Усього з моменту обрання Папою Іоанн Павло II вибачався з різних причин приблизно 100 разів. Якби вибачення понтифіка мали зворотну силу, вся людська історія пішла б іншим шляхом і, зокрема, католицька церква давно припинила б існування.

У 1998 році вийшла книга італійського журналіста Луїджі Аккаттолі (Luigi Accattoli) "When а Pope Asks Forgiveness: The Mea Culpas of John Paul II" ("Коли Папа просить вибачення"), в якій описувалися всі вибачення голови католицької церкви. Понтифік вибачався у 1978 році, відразу після вступу на престол, перед італійцями за погане володіння їхньою мовою.

У 1982 році він вибачився за "помилки" інквізиції, згодом декілька разів засудив її за "нетерпимість і навіть насильство у служінні правді". У 1984 році під час подорожі Америкою приніс вибачення за "грубі помилки" місіонерів і насильство у ставленні до індіанців. У 1985 році попросив пробачення в африканців за жорстоке поводження з ними колонізаторів.

У 1992 році публічно приніс вибачення покійному Галілео Галілею, оголосив рішення інквізиції помилковим і реабілітував вченого, повернувши йому "право бути законним сином церкви". Потім були реабілітовані Джордано Бруно, Савонарола, Ян Гус і Мартін Лютер.

У 1995 році Іоанн Павло II звернувся до жінок світу і покаявся у співучасті церкви у їх пригніченні, приніс вибачення за несправедливість і дискримінацію в оплаті праці, кар'єрі і у всьому, що стосується демократичних прав і обов'язків громадян. У 1995 році від імені католицької церкви попросив пробачення за зло, вчинене "братам з інших конфесій".

У 1996 році вибачився за те, що Ватікан дуже терпимо ставився до фашизму і не боровся з ним всіма засобами. У 1997 році вибачився за холокост, висловивши жаль, що "совість християн мовчала під нацизмом і християни не чинили потрібного духовного опору переслідуванню євреїв".

У 1997 році у Парижі попросив пробачення у протестантів за Варфоломеївську ніч. У тому ж році після концерту Боба Ділана (Bob Dylan) у Римі вибачився перед рок-музикантами і молоддю "за те запізнення, з яким церква визнає вашу музику".

12 березня минулого року Папа провів урочисту мессу Mea Culpa у церкві Святого Петра у Ватікані, під час якої відбулося загальне покаяння і "очищення пам'яті" у нетерпимості і насильстві, яка була проявлена стосовно інакомислячих; покаяння в організації релігійних воєн і хрестових походів, у насильстві і жорстокості, які використовувала інквізиція; покаяння у гріхах, що порушили єдність християн; засудження гріхів проти євреїв; покаяння у гріхах проти прав народів - неповага до інших культур і релігій; покаяння у гріхах проти людської гідності, проти жінок, проти окремих рас і народностей; покаяння у гріхах проти прав особистості і проти соціальної справедливості. Зі слів Папи, він "благає пробачення у Бога за несправедливість, яку допустили за минулі сторіччя християни".

У тому ж місяці біля Стіни Плачу в Ієрусалимі Папа вибачився перед іудеями за антисемітизм церкви. У жовтні приніс офіційні вибачення за помилки католицьких місіонерів, що працювали у Китаї у період з 1648-го по 1930 рік. Це сталося відразу після того, як ряд убитих китайцями місіонерів були зараховані до лику святих, що викликало негативну реакцію КНР.

У травні нинішнього року у Греції вибачився за взяття і пограбування Константинополя, вбивства мирних жителів учасниками четвертого хрестового походу в 1204 році і відвідав мечеть, закликавши мусульман і християн до "взаємного прощення". Прибувши в Київ, попросив прощення за "помилки, довершені католицькою церквою у далекому і недавньому минулому", а у нинішньому вересні у Вірменії приніс вибачення взагалі за помилки, допущені католицькою церквою протягом її історії.

Послідовна благородна поведінка голови римсько-католицької церкви, який просить вибачення у всіх, коли-небудь нею скривджених, не може не викликати поваги, особливо у некатоликів і взагалі совісних, але світських людей. Дійсно: вже якщо було десь у них, католиків, щось часом не так, порізали кого-небудь, спалили за науку, або сильцем наставили на шлях істинний, або, наприклад, Труну Господню відвойовували, заливши кров'ю Святу Землю, треба вибачитися. Дійсно, ніяково вийшло.

І немає ніяких підстав вважати, що намісник Бога на католицькій частині Землі нещирий. Тобто, вже якщо він жалкує про те, що колись сталося, то, значить, дійсно хотів би, щоб цього в історії не було. Якщо б міг - відмінив, викреслив з реального минулого і літописів...

Але у такому випадку одразу проситься уявний експеримент: уявимо собі, що нічого поганого, з сучасної, просуненої, як тепер кажуть, точки зору Папи Іоанна Павла II, в історії католицтва не було. Не було інквізиції, не катували пропагандистів реального устрою світобудови вчених Галілея і Бруно. Сумніви в церковних істинах не каралися, слідом за кулеподібністю Землі і її обертанням всупереч очевидності навколо Сонця інша єресь ринула в католицьку церкву...

Вільність у судженнях підмило підвалини, незарізані в Варфоломеївську ніч і, навпаки, вибачені в особі Мартіна Лютера протестанти зібралися з силами і ще до всякого Ольстера почали різати католиків... Іудеї в Іспанії не переслідувалися і не дискримінувалися, отже, у них не було потреби ні хреститися у католицтві, ні розтікатися по всій Європі, не виникла гігантська культура ашкіназі, зате Іспанія стала іудейською країною... Хрестових походів не було, храм над Труною Господньою зруйнований, забутий, все пішло у пісок...

Слідом у небуття потроху почало занурюватися і саме християнство - без центру поклоніння релігії довго не живуть... Підбадьорені язичники й інші вороги віри Христової успішно перерізали місіонерів, за спинами яких не маячили мандрівні лицарі (по нинішніх мірках, бомжі-вбивці), експедиційні корпуси, канонерки...

У середині 40-х років минулого століття чергового Папу убили диверсанти Скорцені - за активну підтримку європейського антифашистського Опору, пряме засудження знищення євреїв і заклик католиків до боротьби з Гітлером...

Вибачення за те, що історія була тією, якою вона була, а не складалася по нинішніх політично коректних прописах, зараз стали не просто модними, а обов'язковими для цивілізованих політичних діячів. Яким, що і доводять у зайвий раз його вибачення, безумовно, є понтифік. Вибачалися японський, американський і німецький глави держави. За все, що їх країни зробили тоді, коли війна ще була формою співіснування, а насильство - одним з проклять людського роду, а не улюбленою погрозою антиглобалістів. Всі ці вибачення чимсь невловимо нагадують ввічливість таксиста з анекдоту про інтелігентних пасажирів: "Нічого, що я сиджу до вас спиною?"

Проте, удари по Афганістану Папа поки не засудив. Чи то здоровий глузд торжествує, чи то турбота про майбутніх Пап - щоб було за що вибачатися.

http://www.pravda.com.ua/news/2001/10/26/2984748/

Апостольський візит Папи Павла ІІ
comments powered by Disqus

Катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

служіння «Епіфанія»

Найкращі ліки – це увага. Парафіяльна служба «Епіфанія»

dogliad13-го травня 1992-го року за ініціативи глави Ватикану Івана Павла II, був впроваджений новий міжнародний пам’ятний день – «Всесвітній день хворого». Таким днем було вибрано 11-те лютого. Можна вважати, що цей день не є випадковістю бо має певний зв’язок з добрими католицькими традиціями і великою місією, покладеною Богом на всю християнську церкву.

Цьогоріч 11 лютого члени товариства «Епіфанія» при храмі Святого Миколая на Аскольдовій Могилі - Ольга Лужна та Ореста Цимбрівська разом зі священником отцем Анатолієм Теслею, здійснили черговий візит до недужих та немічних людей.

Докладніше

Відвідини хворих

“Бо Я… слабував…”

Спільнота храму святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі «Епіфанія» на чолі із священиком Анатолієм Теслею в черговий раз відвідала людей похилого віку.

Приємно розпочати день, знаючи, що на тебе чекає робота чи навчання, чи якесь служіння, побачити знайомі обличчя людей. У книзі «Мозаїка милосердя» о. Арнальдо Панґрацці зазначає -  відвідини є першим і найосновнішим елементом для встановлення особистого зв’язку з хворим. Саме тоді душпастир має нагоду стати свідком Бога та речником християнської спільноти для того, хто страждає.

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут