За кордоном

Caritas in Veritate. З Папою Венедиктом XVI про розвиток людини та суспільних взаємин

Останній, шостий розділ енцикліки «Любов у істині» Папи Венедикта XVI присвячений темі взаємозв’язку між розвитком та технологічним прогресом і називається «Розвиток народів і техніка». Він розпочинається з роздумів над тим, що розвиток народів тісно пов’язаний із розвитком кожної окремої людини, і над роллю, яку в цьому відіграє технічний поступ.

Людська особа, пише Папа, спрямована на розвиток. «Не йдеться про розвиток, який забезпечується природними механізмами, – пояснює Венедикт XVI, – бо кожен з нас знає, що може приймати вільні та відповідальні рішення. Не йдеться також і про розвиток, який підвладний нашим забаганками, оскільки усі знаємо, що ми є даром, а не результатом самонародження» (ч.68). Святіший Отець зазначає, що свобода людини характеризується її буттям та обмеженнями, адже ніхто самовільно не формує своєї свідомості, але будує своє «я» на основі раніше отриманого «себе». «Розвиток особи деградує, якщо вона вважає себе єдиним творцем себе самої.

«Сьогодні проблема розвитку тісно пов’язана з технологічним прогресом, з його вражаючим застосуванням у біологічній сфері. Техніка, і на цьому варто наголосити, є глибоко людським фактором, пов’язаним з автономністю та свободою людини» (ч.69), – пише далі Венедикт XVI, додаючи, що в техніці виражається і утверджується панування духа над матерією. Техніка дозволяє панувати над матерією, зменшити небезпеки, заощадити зусилля, покращити умови життя. Вона відповідає покликанню людської праці, адже дивлячись на техніку як на плід свого таланту, людина визнає саму себе і здійснює свою людську природу. Святіший Отець зауважує, що через те, що началом і причиною існування техніки є людина, яка діє, вона не є просто технікою. «Вона виявляє людину і її прагнення розвитку, висловлює жадання людського духа поступово перемагати певні матеріальні обумовлення. Саме тому, техніка включається у наказ плекати й доглядати землю (пор. Бт 2,15), який Бог доручив людині, і вона повинна бути спрямована на зміцнення цього союзу між людською істотою та навколишнім середовищем, який має бути відображенням творчої любові Бога» (ч.69).

Але з технічним розвитком пов’язані певні ризики. Він може нав’язати ідею самодостатності техніки, коли людина цікавиться лише питанням «як», а не зважає на численні «чому», які спонукають її до діяння. Це є причиною того, що техніка стає двозначною. «Народжена з людської креативності як засіб людської свободи, вона може сприйматись як елемент абсолютної свободи, тієї свободи, яка прагне вийти поза обмеження, які знаходяться в самих речах» (ч.70), – перестерігає Венедикт XVI, зазначаючи, що внаслідок глобалізації саме техніка, стаючи ідеологічною силою, може замінити інші ідеології та привести людство до замкненості всередині заздалегідь окреслених ідей, з яких воно не змогло б вийти, щоб зустріти істину та буття. В такому випадку оцінювання, пізнання та прийняття рішень відбувалося б у межах технократичного культурного горизонту, і не було б можливості знайти інший сенс поза тим, який би не був створений нами самими. Таке бачення сприяє ментальності, яка ототожнює справжнє із здійсненним. «Але коли єдиним критерієм істини є ефективність та корисність, – пише Папа, – автоматично заперечується розвиток. У дійсності, справжній розвиток не полягає першочергово у тому, щоб робити. Ключем розвитку є розум, який здатний розуміти техніку та повністю збагнути людський сенс діяння людини у світлі значення особи, взятої у цілісності її буття» (ч. 70). Адже також і тоді, коли людина діє на відстані за посередництвом супутника або електроімпульсів, її діяння завжди залишається людським, будучи вираженням її відповідальної свободи.

Техніка дуже захоплює людину, оскільки вириває її з фізичних обмежень і розширяє її горизонти, але, зазначає Святіший Отець, людська свобода є сама собою лише тоді, «коли на привабливість техніки відповідає рішеннями, які є плодом моральної відповідальності» (ч.70). З цього випливає невідкладна необхідність відповідного формування етичної відповідальності при користуванні технікою. Виходячи із захоплення, яке викликають технології, слід відновити справжній сенс свободи, що полягає у відповіді на заклик нашого буття, починаючи від вимоги залишатися самими собою.
Аналогічно, деградує і розвиток народів, якщо людство вважає, що зможе створитися наново, користаючи з “чудес” техніки» (ч.68), – перестерігає Папа, прирівнюючи такий підхід до ситуації, в якій також і економічний розвиток виявляється фіктивним та шкідливим, якщо він ввіряється “чудесам” фінансового сектору, вважаючи, що той зможе підтримати його неприродне та споживацьке зростання. Тому слід зростати в любові до свободи, не самовільної, але справді людської, що стає такою через визнання того добра, яке її випереджує.

http://www.radiovaticana.org

За кордоном
comments powered by Disqus

Катехизм

Молитва до Пресвятої Богородиці в чудотворній Іконі Зарваницькій

До місця уподоби Божого і Твого прийшов(ла) відвідати Тебе, Мати милосердя. Дай мені, о Пречиста Діво, Царице неба і землі і Мати нашого краю, щоби оздоровлений на) побачив(ла) велич Твоєї благодати. Твоє заступництво одержують змучені, до Тебе прибігають хворі і дістають полегші. Всі, що Тебе в молитвах славлять і Твого покрова шукають, дізнали ласк Твоїх. За їх прикладом і я, недостойний на) і грішний на), прибігаю до Тебе, Преблагословенна, в надії Твого милосердя і не виказаної Твоєї благодати. Поможи мені і заступи мене, негідного(ну), перед престолом серця Твого Сина, відверни справедливий гнів за мої прогріхи, переміни в милосердя і в відпущення. Не дай мені погибати в гріхах моїх, але з джерела ласки Свого Непорочного Серця подай мені просячому(ій) поміч тепер, а особливо в годину смерті. Амінь

служіння «Епіфанія»

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

«Епіфанія»

18 років свого служіння, з 1998 року, спільнота «Епіфанія» посвятила відвідуванню літніх людей, тяжкохворих, а також віл-інфікованих, більшість з яких вже відійшла у вічність.

Спільнота від усього серця дякує жертводавцям, які дарують на потреби вірних – свої молитви, свій час, свою працю, кошти.

Якщо хтось із парафіян, або ваших рідних не має можливості бути присутнім на Святій Літургії, почути Боже слово, посповідатися, чи приступити до Пресвятої Євхаристії, сердечно просимо звертатися до о. Анатолія Теслі – т. +38 /050/ 284 77 31

Докладніше

Найкращі ліки – це увага. Парафіяльна служба «Епіфанія»

dogliad13-го травня 1992-го року за ініціативи глави Ватикану Івана Павла II, був впроваджений новий міжнародний пам’ятний день – «Всесвітній день хворого». Таким днем було вибрано 11-те лютого. Можна вважати, що цей день не є випадковістю бо має певний зв’язок з добрими католицькими традиціями і великою місією, покладеною Богом на всю християнську церкву.

Цьогоріч 11 лютого члени товариства «Епіфанія» при храмі Святого Миколая на Аскольдовій Могилі - Ольга Лужна та Ореста Цимбрівська разом зі священником отцем Анатолієм Теслею, здійснили черговий візит до недужих та немічних людей.

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут