За кордоном

Внутрішня єдність з Христом - запорука успішного священичого служіння

07.08.2009

«Дорогі брати й сестри, у сьогоднішньому повчанні хочу коротко представити життя Святого Пароха з Арсу, підкреслюючи деякі моменти, які можуть бути прикладом також і для священиків нашого часу, очевидно, іншого, ніж той, в якому він жив, але у багатьох аспектах, позначений такими ж фундаментальними гуманними і духовними викликами», – цими словами Папа Венедикт XVI розпочав свою зустріч із понад 4 тисячами паломників, які зібралися на внутрішньому подвір’ї Апостольського Палацу у Кастель Ґандольфо. Саме у літній резиденції Вселенских Архиєреїв, у середу, 5 серпня 2009 р., відбулася 23-тя з черги у цьому році загальна аудієнція.

Папа пригадав, що саме напередодні виповнилося 150 років від дня смерті святого Жана Марії Віяннея, що й стало спонукою для Венедикта XVI проголосити Рік Священства. «Від святості залежить вірогідність свідчення та, врешті-решт, і дієвість служіння кожного священика», – зазначив Святіший Отець.

Жан Марія Віянней народився у малому селі в селянській родині, убогій матеріально, але багатій вірою. Охрещений, згідно з добрим тогочасним звичаєм, в день свого народження, роки свого дитинства провів у праці на полі і випасаючи худобу, так що маючи 17 років, ще був неписьменний. Однак, знав напам’ять молитви, яких його навчила побожна мама. Як розповідають біографи, в найбільш упокорюючих працях намагався бачити Божу волю і підкорятися їй.

Святий Жан Віянней від дитинства відчував у своєму серці прагнення стати священиком, але йому не було легко це осягнути. До пресвітерських свячень він дійшов через чималі випробування і незрозуміння з боку інших, і завдяки підтримці мудрих священиків, які не обмежилися відзначенням його слабостей, але відчули горизонт святості, що вимальовувався у цьому особливому юнакові.

Як зазначив Венедикт XVI, Святий Парох з Арсу дуже цінував отриманий дар священства. Ще в дитинстві він звірився своїй матері, що коли стане священиком, то хотів би спричинитися до спасіння численних душ. «Так і сталося, – зазначив Папа. – У душпастирському служінні, настільки простому, наскільки надзвичайно плідному, цей невідомий парох у загубленому селі на півдні Франції зумів настільки ототожнитись зі своїм служінням, що став також і у видимий і загальновизнаний спосіб, другим Христом, образом Доброго Пастиря, який, на відміну від наймита, життя своє кладе за вівці» (пор. Ів, 10,11). Саме його життя було видимим катехизмом, особливо тоді, коли інші бачили, як він служить Святу Літургію, молиться перед Найсвятішими Тайнами чи проводить довгі години у сповідальниці.

Далі Венедикт XVI відзначив основні характерні риси життя святого Жана Віяннея, центром якого була Пресвята Євхаристія. Іншою характерною ознакою цього священика було ревне служіння у сповідальниці, в якому він вбачав логічне і природне звершення священичої місії. Далі Папа звернув увагу на душпастирські методи Святого Пароха з Арсу, які, на перший погляд, не придатні в теперішніх культурних та суспільних умовах. Як же ж сучасний священик може його наслідувати? Венедикт XVI звернув увагу на те, що хоч часи змінюються, залишається актуальним стиль життя. Святий Жан став святим завдяки покірній вірності тому служінню, до якого його покликав Бог, і він з повною довірою віддавався у руки Божого провидіння. Він зумів доторкнутися до серця людей не завдяки особливим даруванням, але передаючи ближнім те, чим сам жив, тобто свою приязнь з Христом.

Папа також звернув увагу на пророчу роль святого Жана Марії Віяннея, який у післяреволюційній Франції, де панувала свого роду «диктатура раціоналізму», спрямована на вилучення Церкви із суспільного життя, відзначився особливою та плідною душпастирською винахідливістю, зумівши показати, що панівний раціоналізм є далеким від задоволення правдивих потреб людини.

«Дорогі брати й сестри, – вів далі Венедикт XVI, – після 150-ти років після смерті Святого Пароха з Арсу, виклики сучасного суспільства є не менш зобов’язуючими, а навіть – стали ще складнішими». Якщо тоді була «диктатура раціоналізму», тепер у різних середовищах можемо відзначити «диктатуру релятивізму». Папа зазначив, що вони обидва є невдалими спробами дати відповідь на питання про сенс людського життя. Перший з них помиляється тому, що не зважає на людські обмеження, а другий – зовсім вбиває розум, адже стверджує, що поза полем наукових дослідження, людина не може нічого з певністю пізнати. І саме усвідомлюючи цю «спрагу істини», – зауважив Папа, – отці Другого Ватиканського Собору ствердили, що обов’язком священиків є формувати правдиву християнську громаду, здатну відкрити усім шлях, який веде до Христа. На цьому шляху, за прикладом святого Жана Марії Віяннея, священик повинен закласти внутрішню єдність з Христом, бо лише таким чином зможе промовити до людських сердець і відкрити їх на Божу милосердну любов.

За матеріалами: http://www.radiovaticana.org/

За кордоном, Інтернет видання
comments powered by Disqus

Катехизм

Молитва про прощення

Господи я стою перед Тобою без всякого притворства. Прошу Тебе пробачити мені всі мої гріхи, я щиро розкраююсь у своїх проступках. Будь ласка, прости мене. В славу ім’я Твого я прощаю всіх тих, хто причинив зло мені. Я відрікаюся від сaтaни і всіх діл його.

Я віддаю Тобі всього себе. Господи Ісусе Христе, приймаю Тебе як Господа Бога і Спасителя. Зціли мене, зміни мене, укріпи моє тiло, душу і  мій дух.

Господи, прийди і оточи мене своєю любов’ю, наповни Святим Духом. Я люблю Тебе, Ісусе. Я славлю Тебе, Господи. Я вдячний Тобі, мій Боже. Я буду слідувати за Тобою кожен день свого життя. Амінь.

служіння «Епіфанія»

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

«Епіфанія»

18 років свого служіння, з 1998 року, спільнота «Епіфанія» посвятила відвідуванню літніх людей, тяжкохворих, а також віл-інфікованих, більшість з яких вже відійшла у вічність.

Спільнота від усього серця дякує жертводавцям, які дарують на потреби вірних – свої молитви, свій час, свою працю, кошти.

Якщо хтось із парафіян, або ваших рідних не має можливості бути присутнім на Святій Літургії, почути Боже слово, посповідатися, чи приступити до Пресвятої Євхаристії, сердечно просимо звертатися до о. Анатолія Теслі – т. +38 /050/ 284 77 31

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут