Аскольдова могила (комплекс) (IX - XX ст.)

Аскольдова могила - це історична місцевість, розташована на крутих схилах над Дніпром недалеко від Липок і Берестового. Тут розташований парк "Аскольдова могила", археологічний культурний шар села Угорського, церква св. Миколая, декілька пам'ятників та Зелений театр.

За літописами в цій місцевості у 882 відбулося вбивство київських князів Аскольда і Діра воєводою новгородського князя Рюрика Олегом, який після того захопив владу в Києві. Невдовзі Аскольда ніби-то поховали тут же.
Ця легенда має деякі розходження з науковими даними. Наприклад, відомо, що князь Дір був попередником Аскольда і помер задовго до нього.

Ще за часів Київської Русі на Аскольдовій могилі була збудована дерев'яна церква. Вона неодноразово перебудовувалася, знищувалася і відновлювалася. Остання дерев'яна трибанна Миколаївська церква була збудована у XVII столітті.

З 1786 цвинтар, що існував навколо церкви, стає міським.

У 1809-1810 на місці старої дерев'яної церкви була збудована мурована церква-ротонда св. Миколи (арх. Меленський О.).

У 1845 цвинтар був закритий для загального користування. Після цього тут здійснювали поховання лише найбільш заможних мешканців Києва.
Однак після 1871 кладовище знову починає активно використовуватися.

 
Аскольдова могила. Малюнок Тімма В., 1862.

У 1866 навколо Миколаївської церкви збудували огорожу з дзвіницею при вході.

 
Аскольдова могила: церква св. Миколи, цвинтар і огорожа з дзвіницею. Малюнок к. ХІХ ст.

У 1892-1894 церква св. Миколи була відремонтована.

В 1901 була збудована нова дзвіниця.

 
Аскольдова могила: Миколаївська церква, кладовище і огорожа з новою дзвіницею. Фото п. ХХ ст.

   
Усипальниця баронів Штейнгель (арх. Городецький В.) та могила-пам'ятник Яценку О. Фото п. ХХ ст.

У 1919 кладовище було закрите.

У 1932 металеві частини надгробків і огорожі були вилучені на металобрухт.

У 1935 кладовище офіційно закрито і ліквідовано разом з переважною більшістю надгробків та склепів (ряд могил перенесено на інші кладовища).
Над церквою св. Миколи у 1936 була надбудована колонада, і вона набула вигляду паркового павільйону.

Під час окупації Києва німецькими військами на Аскольдовій могилі було влаштовано кладовище німецьких солдат і офіцерів.

 
Німецьке кладовище на Аскольдовій могилі. Фото 1943.

Після звільнення Києва, у 1944 це кладовище ліквідували.

Після 1945 Аскольдова могила стала одним з військових кладовищ для загиблих учасників визволення Києва від фашистських загарбників.
У 1957 прах загиблих радянських солдатів та офіцерів було перенесено до парку Вічної Слави.

 
Церква св. Миколи, перебудована в парковий павільйон. Фото до реставрації.

У 1992 церква була передана УГКЦ.
Під час реставрації у 1997-1998 церкві попернули її первісний вигляд.

Нижче - фото Аскольдової могили 2005.

   
Парк та Церква св. Миколи на Аскольдовій могилі.

 
Каплиця Воздвиження Чесного Хреста.

   
Безіменні могили в парку та пеньок колись врослого в огорожу дерева.

 
В літописі є згадка про угрів, які ніби-то спинялися в цій місцевості табором у 898 р. Аскольдову могилу також називали Угорським урочищем, за однією версією - саме через цей угорський табір. Однак є і інша версія: від давньослов'янського «утор» - крутий землистий берег.
Як би там не було, над Парковою алеєю встановили пам'ятний знак з угорською символікою. Фото 2005.

 
Пам'ятник студентам, які загибли під Крутами в бою з більшовиками у 1918.

     
На іншому боці Паркової дороги у 2000 на честь 2000-річчя Різдва Христового був споруджений храм св. Андрія Первозванного, встановлений пам'ятний знак та пам'ятник святому. Фото 2005.

путівник для туристів