визначні події парафії

Самбірська Богородиця

12.10.2008

Копія чудотворного образу Самбірської Богородиці буде привезена 19 жовтня 2008р на Аскольдову могилу о. деканом Самбора Богданом Добрянським разом з дитячим хором. Всьго очікується 40 гостей. Фундатором родинного образу е родина Рабіїв Мирона і Людмили. Всі витрати приїзду і перебування гостей будуть покриті пожертвою родини Рабіїв. 10-00 на Божественній Літургії в Церкві св. Миколая на Аскольдовій могилі буде освячений образ Самбірської Богородиці і поставлений на молитву і почитання. 13-00 діти парафії і гості з Самбора поставлять концерт посвячений Покрові Богородиці і пам’яті УПА і січових стрільців.

ЧУДОТВОРНА ІКОНА САМБІРСЬКОЇ БОГОРОДИЦІ

В історичних дослідженнях отця крилошанина  Франца Рабія (1860- 1933 ) про історію Самбірської чудотворної ікони читаємо переказ-легенду про те, що ікону намалював на дошці з кипарисового дерева св. Євангеліст Лука, а в Самбір її привезли зі сходу два грецьких купці й залишили у паламаря, бо побачили, що тут «образ яснів, мов зоря», і вони боялися брати його в дорогу. Він встановив, що старовинний образ залишив незнайомий подорожній купець в домі Йоана Стамовича, колишнього грецького купця, котрий поселився в Самборі. У 1705р. Від холери померла вся родина Стамовичів, залишилась лише сестра дружини Йоанна Олена Добрянська. Все майно родини Стамовичів, разом з образом Самбірської Богородиці, перейшло у її власність. Після того, як на образі появилися криваві сльози, Олена Добрянська  передала її 15 вересня 1727р. до старої Самбірської церкви  Різдва Пречистої Діви Марії. Від цієї дати почалася писана історія Чудотворної ікони.

Стараннями отця крилошанина Франця Рабія 26-28 серпня 1928 р. було проведено коронацію Чудотворної ікони в день Успіня Пречистої Діви Марії  і в день 200-ліття проголошення чудотворності образу.

20 липня 1944р. перед наступом радянських військ на Львів єпископ Йосафат Коциловський доручив двом сестрам служебницям вивезти оригінал Чудотворної ікони далеко на Захід.

У 1996р. отці самбірської церкви Різдва Пресвятої Богородиці передали на реставрацію в майстерню львівського Музею історії релігії древню ікону. Реставратор Василь Боянівський в інтерв'ю кореспонденту газети «День» Віталію Кустову сказав : «Лише після зондажу можна було більш-менш чітко сказати, що це ікона кінця XVII ст., яка відома за назвою «Самбірської Богородиці Чудотворної».

Після реставрації ікона побувала у львівських та дрогобицьких храмах, а 23 лютого 1997р. закінчилися урочистості, пов'язані з поверненням Чудотворної ікони до Самбора. Тут відбувся обхід довкола площі Ринок і встановлення ікони на відведене для неї місце в церкві Різдва Пресвятої Богородиці.


визначні події парафії

Катехизм

Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі". 

Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його". 

служіння «Епіфанія»

СЕРЦЯ ЛІКУЄ ЛЮБОВ!

DDDD27B6-30A2-41D9-82E9-EF67FFE93DB5Наприкінці року  разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.

Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові  відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.

Докладніше

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

Потребую допомоги

Admin login
Потреба в молитві

Дієвість

За кордоном

Протоархимандрит видав своє повідомлення на основі рішення Найвищого Трибуналу Апостольської Сигнатури щодо п'ятьох ієромонахів з довічною професією у Василіанському чині Святого Йосафата, яких Протоархимандрит зі своєю Радою видалив з Чину.

Газета «ОРАНТА»

Ольга Годованець, фото автора, 30.04.09

На початку травня Українська греко-католицька церква запрошує на концерти академічної музики «З вірою і любов'ю».

Івано-Франківськ, Тернопіль, Львів, Київ та Одеса готуються почути зірок світової та української оперної сцени Вікторію Лук'янець, братів Петра та Павла Приймаків, Наталю та Галину Дацько, академічний камерний оркестр «Harmonia Nobile»...

Цей проект благодійний. І кошти, що вдасться зібрати, підуть на завершення будівництва патріаршого собору Воскресіння Христового у столиці. «Але ми хочемо ці концерти подарувати нашій спільноті, тим, хто хоче, хто здібний цим скористатися, - каже Глава УГКЦ Кардинал Любомир Гузар. - Бо криза, крім фінансової, показала кризу духовну. Криз у світі, в житті людей, в історії разом з війнами було безліч. Але ця криза, яку ми переживаємо, хоча вона всесвітня, її дуже роздраматизовують. Але вона мине. І щоб не пірнути на дно, не втратити себе, треба вірити, що є щось триваліше, ніж та криза».

Знайдіть нас у Facebook

В Україні

У Комісії «Справедливість і Мир» УГКЦ переконані, що напередодні відзначення перемоги над нацистським режимом і завершення Другої світової війни в Європі ми, живі, повинні згадувати жертв війни, бо вони - «свої» й «чужі», молоді й старші, сильні й слабкі - не вибирали, чи загинути на нашій землі.