відродження парафії

Благодатний вогонь-2007. Так його чекали у Храмі Гроба Господнього

Хвилююча мить сходження вогню. На задньому плані - Володимир Ар`єв; на передньому - Наталка Фіцич; на середньому плані - Олександр Саган, нині Голова Держкомнацрелігій, перед ним - Сергій Здіорук, завідувач відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень.

 

Колаж з фото Богдана Тернопільського. "Оранта"

 

Божественне полум'я єдиний раз на рік займається тут напередодні православного Великодня. Його диво полягає в тому, що в храмі знаходиться один тільки православний священик, і лампада запалюється без людського втручання, під час його молитви.

 

Фото Богдана Тернопільского, зроблене переl Кувуклією у суботу перед Паскою у 2007-му році Божому

 

Щоб виключити людське втручання, в храмі в п'ятницю ввечері гасяться всі свічки, лампади і паникадила. Частина паломників закривається в будівлі разом із мусульманським сторожем.

 

Зазвичай Благодатний вогонь сходить приблизно о 14:00.

 

Літанія (церковна церемонія) Святого Вогню починається приблизно за добу до початку православного Великодня. У Храмі Гроба Господнього починають збиратися паломники, які бажають на власні очі побачити це диво.

 

Сам Храм вміщає до 10 тисяч людей, також опиняються заповненими народом вся площа перед ним і анфілади навколишніх споруд.

 

В суботу вранці в Кувуклії (каплиці), побудованій над мармуровим ложем, на якому, за переказами, лежало тіло Христа після зняття з хреста, ставиться незасвічена лампада з олією та 33 незасвічених свічки (за числом років Спасителя).

 

Приміщення опечатується у присутності ізраїльських поліцейських. За часів османського правління за відсутністю фальсифікації стежили яничари.

 

Потім ворота храму відкриваються для всіх охочих, але, за традицією, першими сюди заходять галасливі арабські підлітки-християни, які влаштовують жартівливі колотнечі, сидячи на плечах один в одного, і б'ють у барабани, закликаючи Небесний вогонь або, арабською, Суботнє світло (Нур ас-Сабт), божественне походження якого визнають і мусульмани.

 

За арабською молоддю закріплено право галасувати, оскільки один раз, коли підлітків вивели геть за порушення порядку, Благодатний вогонь не зійшов. Патріарх безуспішно молився протягом трьох годин, поки не наказав привести хлопців назад. Тоді диво нарешті відбулося, і з тих пір молодим арабам ніхто не заважає веселитися.

 

Також за традицією, відбуваються сутички між греками і вірменами, які сперечаються за право першими увійти до храму.

 

Опівдні почалася хода від єрусалимської патріархії, очолюваної грецькими ієрархами церкви.

 

В самому Храмі до єрусалимського патріарха приєднався вірменський предстоятель. Після молитви їх роздягли до подрясников, перевірили, чи немає при них джерел вогню, і замкнули в Кувуклії.

 

В різні роки від замкнення патріархів у каплиці до зішестя вогню проходило від кількох хвилин до кількох годин.

 

За свідченнями очевидців, перед сходженням Благодатного вогню храм починають осявати яскраві спалахи, тут і там проскакують маленькі блискавки. При сповільненій зйомці добре видно, що вони виходитимуть із різних місць храму - від ікони, що висить над Кувуклією, від бані Храму, від вікон і з інших місць, і заливають все навколо яскравим світлом.

 

За мить весь Храм опиняється опоясаним блискавками і відблисками, які зміяться його стінами і колонами вниз, ніби стікають до підніжжя храму і розтікаються за площею серед паломників.

 

Одночасно з цим у тих, хто стоїть у Храмі і на площі спалахують свічки, самі запалюються лампади, які знаходяться з боків Кувуклії, потім починає сяяти і сама Кувуклія, а з отвору в бані Храму на Гроб із неба опускається вертикальний широкий стовп світла.

 

В цей же час двері печери відкриваються і виходить православний патріарх, який благословляє присутніх і роздає Благодатний вогонь.

 

Перші хвилини вогонь не палить і віруючі омивають ним свої обличчя та руки.

 

Пізніше від Благодатного Вогню будуть засвічені лампади по всьому Єрусалиму, спеціальними авіарейсами Вогонь буде доправлено на Кіпр і до Греції, звідки буде розвезений по всьому світу. Частинку благодаті отримає й українська православна делегація.

 

З погляду православ'я, Благодатний вогонь є заставою між Богом і людьми, у виконання обітниці, даної воскреслим Христом його послідовникам: "Я є з вами у всі дні до кінця віку".

 

Вважається, що рік, коли Небесний вогонь не зійде на Гроб Господній, означатиме кінець світу і владу антихриста.

 

Одне з пророцтв, які зберігаються в Єрусалимській православній церкві, свідчить: "Якщо пролилася кров християн біля Гробу Господнього, значить, скоро закриється вхід до цієї найбільшої святині і настануть для Церкви Христової особливо тяжкі часи".

 

Диво православної церкви

 

Найраніші згадки про сходження Благодатного вогню на Гроб Господній в Єрусалимі напередодні Воскресіння Христова зустрічаються у Григорія Нісського, Евсевія і Сильвії Аквітанської і датуються IV століттям.

 

В них є опис і раніших сходжень Благодатного вогню. За свідченням святих отців, нетварне Світло освітило Гроб Господній незабаром після Воскресіння Христа, що побачив апостол Петро.

 

Диво сходження Благодатного вогню відбувається тільки при молитві православного патріарха.

 

Так, в 1099 році Єрусалим був завойований хрестоносцями і римська церква, вважаючи православних віровідступниками, вигнала їх із Гроба Господня. Вже в 1101 році у Велику Суботу не здійснилося диво зішестя Святого вогню в Кувуклії, доки не були запрошені для участі в цьому обряді східні християни. Тоді король Балдуїн I поклопотався про повернення місцевим християнам їхніх прав.

 

Власниками Храму Господня є одночасно представники кількох Християнських Церков. У 1579 році священикам вірменської церкви (яка не є православною через невизнання боголюдської природи Христа), всупереч традиції, вдалося підкупити султана Мурата Правдивого і місцеве градоначальство, щоб ті дозволили їм єдиноосібно святкувати Великдень і приймати Благодатний Вогонь.

 

Православних же не пустили не лише в Кувуклію, але і в Храм, вони залишилися стояти біля входу. Вірменський патріарх молився близько доби, проте, ніякого дива не послідувало. Воднораз із неба вдарив промінь, як це зазвичай буває при зішесті Вогню, і потрапив саме в колону біля входу, поряд з якою був православний патріарх. Тріщина в колоні збереглася досі.

 

відродження парафії
comments powered by Disqus

Катехизм

Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі". 

Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його". 

Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині. 

Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19). 

Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.

Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення. 

Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).

служіння «Епіфанія»

СЕРЦЯ ЛІКУЄ ЛЮБОВ!

DDDD27B6-30A2-41D9-82E9-EF67FFE93DB5Наприкінці року  разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.

Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові  відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.

Докладніше

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут