Герої не вмирають
26.08.2014
У Києві з військовими почестями поховали бійця добровольчого батальйону «Добас» Марка Паславсього з позивним «Франко».
З військовим оркестром поховальна процесія дійшла до Аскольдової Могили, де відбувся молебен.
«Франко» загинув 19 серпня у боях за Іловайськ, що поблизу Донецька.
Марк Паславський народився у 1959 році в українсько-американській родині на Мангеттені в Нью-Йорку. Виріс у Нью-Джерсі. В 1981 закінчив військову академію Вест-Пойнт.
«Франко» переїхав в Україну в 1990-ті. У квітні 2014 року він приєднався до батальйону «Донбас», перед цим прийнявши українське громадянство.
Високоповажаній родині Паславських
Опечалена родино,
Дозвольте мені від імені європейської діаспори, спільноти Українського католицького університету і пластунів – ровесників славної пам’яті Марка Паславського висловити Вам щире співчуття і запевнення про духовну солідарність.
Ваша невимовна втрата, жертва Вашого Сина і Брата схвилювала як Україну, так і широку українську спільноту у всьому світі. У ці дні думки і молитви мільйонів українців і американців з Вами.
Чин Марка приголомшує: те, що він прийняв українське громадянство і вступив до лав Національної Гвардії, яка захищає суверенітет, незалежність і гідність українців, змушує задуматися кожного. Ми з великим трепетом дивилися його недавнє інтерв’ю на ViceNews. «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13). Його справді геройська постава і чиста жертва назавжди буде легендою: про неї читатимуть і черпатимуть наснагу та силу.
У моїй пам’яті закарбований образ більше, ніж 35-літньої давності: молодий хлопець спортивної статури з простим темним волоссям на волейбольному (а властиво відбивальовому) корті на Союзівці. Не раз на вовчій тропі наші пластові стежки перехрещувалися. Він був трохи старший і серед шумних спортсменів вирізнявся спокоєм. На Марка з пошаною тишком вказували: «це той, що отримав номінацію до West Point».
Ми в Пласті співали про Україну «від Сяну до Дону», але в нашій уяві Донбас був дуже далекий. Сьогодні ж він став вівтарем, на якому Марко – здібний, добре фізично загартований, з різними життєвими успіхами – приніс свою найвищу жертву. Відстоюючи цілісність України, він став рядовим бійцем батальйону добровольців «Донбас». Приховавши свої американські високі військові звання, став на рівень з найнижчими, йдучи в місця найбільшої небезпеки, віддаючи своє життя за ближніх.
Він робив те, до чого, мабуть, повинен стреміти кожен християнин. Для мене, єпископа, в майбутньому згадка про славної пам’яті Марка завжди буде викликом: що ти ще не віддав? чого ти ще так міцно тримаєшся? На превеликий жаль не можу бути сьогодні з Вами і пишу зі Старого Самбора на Львівщині, де ми поминаємо героя Небесної Сотні Богдана Сольчаника. Мабуть, Небесна Сотня надихала Марка, його ж чин для мене і для мільйонів українців буде джерелом глибокого, таїнственного натхнення та приводом для постійної застанови.
Схиляю голову перед його відвагою і скромністю.
Дякую Вам за Сина і Брата.
Сильно. Красно. Обережно. Бистро.
Слава Україні!
Героям Слава!
З молитвою,
Єпарх Паризький, Президент Українського католицького університету
Поховали Марка Паславсього на Аскольдовому цвинтарі поруч з героєм Небесної сотні.
Вічна пам'ять синам України.
Герої не вмирають!
Новопереставлений Марко народжений у Сполучених Штатах Америки. Здавалося б у найтихішому і найспокійнішому місці сьогодні. Куди багато із тих, хто бажає спасти свою шкіру, бажав би втекти і зберегти своє життя. Але не таким було прагнення серця нашого брата Марка. Він їде до України, стає одним із нас тут, на рідній землі, стає нашим співбратом у боротьбі за вільну, соборну і незалежну державу.
Такі слова сказав у своїй проповіді Блаженніший Святослав 26 серпня, під час поховання на Аскольдовій могилі захисника України Маркіяна Паславського.
Слід відзначити, що поруч із могилами давньоруського князя Аскольда, Героїв Крут та невідомого активіста Євромайдану знайшов вічний спочинок Маркіян Паславський. Пластун загинув 19 серпня в бою під Іловайськом на Донбасі.
Маркіян виріс у США у родині емігрантів, його батько теж воював за Україну і привив синові любов до України. У 1992 році Маркіян Паславський вирішив назавжди переїхати до України. Він брав активну участь у Помаранчевій революції, Євромайдані, де під час розстрілу на вулиці Інститутській дивом уцілів. Хоча мав у США офіцерське звання, в Україні пішов захищати Батьківщину рядовим.
«Господи Ісусе Христе Сину Божий прийми цю жертву слуги твого Марка, прийми його у Небесні обійми. Отче Небесний даруй йому той вінець, який він заслужив своїм життям і своєю смертю», - сказав на завершення Блаженніший Святослав.
https://www.youtube.com/watch?v=8wBSD_8D0Fk
Джерело: Департамент інформації УГКЦ
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
