Пресвята Євхаристія робить нас спроможними вірно жити у єдності із Господом

13.06.2009

11 червня 2009 р., в празник Пресвятої Євхаристії, Папа Венедикт ХVІ очолив Святу Літургію у базиліці Святого Івана на Латерані. Свою проповідь Єпископ Риму розпочав словами взятими із Євангелії від Святого Марка: «Це є Моє тіло, це є Моя кров», підкресливши, що встановлення Святої Тайни Євхаристії являється нам немов випередження і прийняття Ісусом хресної смерті.

Папа зазначив, що словами «це є Моя кров» Ісус робить натяк на мову старозавітнього ізраїльського жертвоприношення. Спаситель виявляє Себе самого як правдиву і остаточну жертву, у якій здійснюється спокутування гріхів, що в обрядах Старого Завіту ніколи не могло бути сповнене цілковито. Далі Господь промовляє ще дві дуже важливі фрази: «Що проливається за багатьох», та «Кров Завіту», чим підкреслює, що завдяки Його смерті союз людства із Богом стає дієвим. Старий Завіт між Всевишнім та звільненим з єгипетської неволі людом був встановлений жертвами тварин на горі Синай, при чому вибраний народ зобов'язався виконувати Господні Заповіді. Але, в дійсності, ізраїльтяни вже від само початку закладення синайського завіту, виготовивши золотого тельця для поклоніння, виявилися нездатним дотримати свою обіцянку вірності. Незважаючи на часті переступи Божих заповідей вибраним народом, Всевишній не залишає Свій люд і не занедбує Своїх обіцянок.

Далі Святіший Отець зазначив, що під час Тайної Вечері Ісус укладає новий союз, скріплюючи його не жертвою тварин, як це робилось попередньо, але Своєю власною кров'ю, що стала «кров'ю нового завіту». «На хресті Ісус є, водночас, жертвоприношенням та священнослужителем: жертвою, гідною Бога, оскільки без плями, та священиком, Який під дією Святого Духа приносить у жертву Себе самого і заступається за все людство. Тому, хрест є таємницею любові та спасіння, що очищає нашу свідомість від «діл смерті», тобто від гріхів, і освячує нас, вирізьбивши в наших серцях новий завіт», - наголосив Папа, додаючи, що Пресвята Євхаристія робить нас спроможними вірно жити у спільності із Господом.

Далі Святіший Отець окремо звернувся до священиків, підкреслюючи, що їх вибрав на це служіння сам Ісус Христос, щоб вони разом із Ним могли прожити життя немов жертву хвали за спасіння світу. Лише з'єднані із Спасителем священики можуть осягнути духовну плідність, що є родителькою надії у їхньому душпастирському служінні. Після чого Венедикт ХVІ підкреслив, що бажанням і завданням кожного священика є бути Євхаристією, бо ж до жертви тіла та крові Ісуса Христа, яку він здійснює на престолі, додає ще й жертву свого життя. Опісля Папа наголосив, що миряни очікують від душпастирів прикладу, тобто, правдивого почитання Пресвятої Євхаристії, їм подобається бачити священика, який молиться, адорує Євхаристійного Ісуса.

На закінчення своєї проповіді Папа пригадав також святого Івана Віянея, який часто заохочував свої парафіян до Святого Причастя, підкреслюючи, що християнин потребує цієї поживи, хоча гріхи роблять його негідним її приймати.

Закінчивши Святу Літургію, Єпископ Риму очолив процесію з Найсвятішими Тайнами від базиліки Святого Івана на Латерані до базиліки Святої Марії Більшої, яка завершилась Євхаристійним благословенням.

За матеріалами: http://www.radiovaticana.org/

За кордоном, Інтернет видання