Церква й універсум моди

05.04.2009

Незабаром Львів, який досі має статус культурного П'є­мон­ту України, сколихне грандіозна подія (принаймні так обіцяють організатори) - третій Львів­ський тиждень моди. Саме з нагоди наближення Lviv Fashion Week (4-5 квітня в експоцентрі LEMBERG) "Газета" поцікавилась, а як ставиться Церква до цього розтиражованого дійства та, зокрема, феномену моди, який нині набуває щоразу більшої популярності.

Про численні описи одягу й аксесуарів у Біблії, їх змістово-ідейне значення, проти чого, власне, виступає Церква в модній індустрії, натхненних вірою дизайнерів і багато інших цікавих подробиць - у нашій розмові з українським священиком американського походження о. Євгеном Небесняком.

"Археологічні знахідки підтверджують, що люди вже 3500 року до Різдва Христового полюбляли елегантно вдягатися, носити намисто та звабливі зачіски, - розповідає о. Євген і додає: - Краса - те, хто її такою вважає! Звичка та бажання виглядати красивим й елегантним закладені в наших генах і залишаться з нами до скінчення віків".

Біблія - перша законодавиця моди і стилю?

- Уважно прочитуючи Біб­лію, можна натрапити на не один опис убрання й аксесуа­рів...

- Так, сама Біблія наголошує на тканині, одязі й аксесуарах, якими люди мали звичай прикрашатися. Коли треба було принести пожертву на святиню, то чоловіки й жінки поприносили "пряжки, ковтки, намиста, всілякі золоті речі", а з-посеред дорогоцінних каменів - "блават, порфіру", з тканин - "кармазин, тонке полотно, козячу шерсть, червоні баранячі шкури" (Вихід 35,22); "золоті речі: обручки, сережки й намис­та, ланцюжки"; "кільчики та намиста" (Число 31,50).

- Усі знають притчу Ісуса Христа про весільний одяг. А чи описує Біблія якісь ритуали, пов'язані з одягом?

- Святе Письмо не обмежується лише описом оздоблювального спорядження - воно надає їм чітку символіку. Одежа та ювелірні аксесуари-доповнення символізують гідність, честь і пошану. У Книзі Буття 41,42 розповідається, що єгипетський фараон, почувши тлумачення свого сну від єврея Йосифа, "зняв із руки своєї перстень, настромив його Йосифові на руку, вдягнув його в шати вісонові, вклав золотий ланцюг йому на шию", поставивши його через такий обряд "над усім краєм у Єгипті".

Рвати на собі одежу було ознакою жалоби. Коли єв­рейський патріарх Яків діз­нався про смерть свого сина Йо­­сифа, із жалоби "розірвав на собі одежу" (Буття 37,34). Така дія може виявляти незгоду або протест: первосвященик, почувши слова Христа, який зізнався, що він - Син Божий, "роздер свою одежу" (Марко 14,63).

Одягатись елегантно - дія, гідна заслуги

- Із Біблією зрозуміло, а що говорили про моду церковні авторитети?

- У Середньовіччі найбільший богослов Католицької Церк­ви на Заході св. Тома Аквін­ський подібно наголошує на вагомості одежі стосовно того, хто її носить. Згідно з його словами, "одягатись елегантно - це дія, гідна заслуги, якщо вона відповідає стану й посаді людини та не суперечить людській гід­ності". 260-й голова Католицької Церкви в 1939-1958 роках, Папа Пій ХІІ повторив ту саму ідею під час Міжнародного конгресу кравців 1954 року, стверджуючи, що "мета одежі, головно формальної, - підкреслити через багатство та красу її тканин і бездоганного крою гідність того, хто її носить".

- Серед теологічної літератури випадково натрапила на цікавий папський лист із доволі незвичною назвою, в одному рядку якого мирно співіснували слова "мода" й "мораль". Розкажіть про цей документ докладніше.

- За урядування Папи Пія ХІІ вийшов єдиний документ, цілком присвячений моді. 8 лис­топада 1957 року глава Католицької Церкви звернувся до представників Конгресу Пів­денно­американського об'єднання високої моди листом "Моральні проблеми в дизайні моди". До речі, Папа повчав, що мода має служити "гігієні, пристойності та прикрашенню. Стиль і мода, незважаючи на часи, що міняються та завжди мінятимуться, ніколи не мають стати ближчою нагодою до гріха, ні вести до нього. У моді не має бути непристойності чи аморальності, що може визначатися в типі крою: надто короткі сукні та надто глибоке декольте".

Церква проти дизайнерів-ренегатів і гомосексуалістів

- Попри таке лояльне ставлення отців Церкви до модної індустрії, проти чого виступає Церква нині?

- Як на мене, Церква не може схвалити правильно деякі аспекти, які домінують (хоча щороку все менше й менше) у світі моди. По-перше, чимало топ-дизайнерів є гомосексуалістами та живуть в однорідно-статевих стосунках. Назвати декого з них? Наприклад, кумир усесвітньої моди Валентіно, потім - Джорджо Армані, Крі­стіан Діор, Ів Сен Лоран, Жан Поль Готьє... А деякі жінки-дизайнери - лесбіянки: Ліз Коллінз, Кімара Лій Сіммонз, Єлена Беренд, Тріша Алкаітіс. Було б дуже цікаво дізнатися, чому в них така гомосексуальна тенденція. Але це вже тема окремого дослідження.

- А як щодо використання сакральних речей? До прикладу, зображення Ісуса Христа на футболці...

- Церква виступає проти де­яких дизайнерів-"ренегатів", які, ухиляючись від будь-яких конвенційних канонів й акцептованих норм у світі моди, влаш­товують покази, головною метою яких є шокувати аудиторію та викликати сенсацію. На оголених тілах моделей лише подекуди видно дрібний шмат тканини. Що більше, в їхніх колекціях і, правду кажучи, в колекціях деяких знаменитостей використано релігійні предмети та відзнаки. Американська модельєр Тара Судкоф заснувала власну лінію моди та назвала її Imitation of Christ ("Наслідування Христа"), а логос лінії - три хрести! Її колекції створено для того, щоб шокувати; навіть місце показів викликає шок - приміщення ритуальних послуг! Це цілком суперечить повчанню Церкви, згідно з яким мода та скром­ність (англ. fashion-modesty; італ. moda modestia; фран. mode-modestie) - як дві сестри, тому що мають однаковий корінь: лат. modus, що означає правильну мірку, без ухилень в один або інший бік - без надмірної помпи або непристойного смаку. А ще, пригадую, під час одного з торішніх показів моди моделі носили сандалі з вервечками-ремінцями!

- Для більшості мода асоцію­ється з чимось гріховним, не вартим уваги, таким, що віддаляє людину від Бога. А як же тоді пафосні тези, мовляв, висока мода надихає людину?

- У світі моди все ж таки є й такі знаменитості, які є добрими християнами і беруть натхнення для своїх витворів від своєї віри. Наприклад, знаменитий французький дизайнер Жан-Шарлз Кастелбажак. 1977 ро­ку його обрали офіційним дизайнером Дня католицької молоді, що відбувся в Парижі. Дизайнер пошив ризи для папи Івана Павла ІІ та 5000 священиків. Він також став автором офіційної емблеми заходу, яку друкували на різних аксесуарах: футболках, кепках, сумках, із продажу яких удалося оплатити перебування учасників Дня католицької молоді з бідніших країн. Дизайнер зізнався, що основою узорів стали форми та кольори віт­ражів церков, які він пам'ятав іще з дитинства. На дизайн папських риз - різнобарвну веселку - надихнуло оповідання про Ноєвий ковчег.

- Отже, підсумуймо нашу розмову: на вашу думку, що лежить в основі ставлення Церкви до універсуму моди?

- На завершення дозвольте навести анекдот, який від­дзеркалює ставлення Церкви до світу моди. Оповідають, що під час бенкетного прийому у Франції тодішнього нунція (церковного посла), блаженного Анджело Ронкаллі, майбутнього папу Івана ХХІІІ, посадили біля однієї пані, яка була одягнена в сукню з глибоким декольте. Кардинал, від природи обдарований почуттям гумору, взяв велике яблуко та подав його на тарілці своїй сусідці. Та з пошаною відмовилася від фрукту, а священно­служитель, наполягаючи, сказав: "Беріть, прошу пані! Єва, коли з'їла яблуко, зоглянулася, що була нагою!"

Розмовляла Оксана Жила

За матеріалами: http://www.gazeta.lviv.ua/