Герої Крут

Ця могила - Ваш храм!

25.02.2007

На Аскольдовій Могилі

У кінці квітня 1995 року я вперше в житті був у Києві. Ми троє - син Ігор, внучка Лариса і я - три дні оглядали чудову столицю України і захоплювалися її пам'ятками. Були також на Аскольдовій Могилі. Тепер це парк. Колишній цвинтар знищили большевики в 1934 році. В цьому мальовничому парку над Дніпром ми відвідали відновлену братську могилу тридцятьох молодих українських вояків, яких у бою під Крутами вороги захопили в полон і розстріляли. Бачили також круглу церкву св. Миколая, якою користуються тепер українці - греко-католики. На жаль, був будній день, і церква була закрита.


Храм Святого Миколая на Аскольдовій могилі

На могилі крутянців стоїть серед різнобарвних квітів високий хрест. На ньому - біла таблиця з неповним списком похованих у ній гімназистів і студентів університету. Під списком - такі слова: «Діти України, старші і малі! Ця могила - Ваш храм!». На хресті висіли вінки, а внизу - кільце з колючого дроту.

Спереду на могилі - кам'яна плита з викарбуваними на ній хрестом і написом:
          «На заклик Вітчизни
                     вони озвалися,
          пішли і віддали, що мали...

В пам'ять про студентів, які полягли за волю України у січні 1918 року під Крутами у нерівному бою з більшовицькою навалою».


Крутянець Микола Ганкевич і його рід

Між прізвищами п'ятьох «гімназистів української гімназії» на нагробній таблиці (два з них - навіть без імен!) мою увагу привернуло одне - Ганкевич. Замість імени коло нього був тільки ініціял «М». Я собі пригадав, що в колишньому українському селі Бен-Метірі в Тунісі жила зі своєю родиною Марія Ганкевич, мати учня київської Кирило-Методіївської гімназії - Миколи, який загинув у бою під Крутами. Вона померла в Бен-Метірі 3 квітня 1948 року на сімдесят четвертому році життя. Поховали її на християнському кладовищі в сусідньому містечку Аін-Драгамі.

Більше - не так про Миколу Ганкевича, як про його рід - я довідався з обширної (понад двісті сторінок машинопису) сімейної хроніки «Мій життєвий шлях», яку написав для «дітей, унуків і будучих поколінь» тепер уже покійний зять Марії Ганкевич, адвокат д-р Лонгин Горбачевський. Позичив її мені його зять Методій Кінах, чоловік його вже покійної дочки Марії, внучки Марії Ганкевич.

Отож Микола Ганкевич походив з давніх священичих родів у Правобережній Україні. Його батько Георгій (Юрій), дід Автоном, батько Георгія, і прадід Климентій, батько Автонома, були священиками. Батькова мати Любов Білковська також походила зі священичого роду. Мати Миколи була дочкою священика Костянтина Іваніцького і внучкою священика Івана Соколовського.

Микола мав двох братів - Федора і Юрія - і чотири сестри - Анну, Антоніну, Катерину й Серафиму. Крім них, у їхньому домі було п'ятеро сиріт, якими опікувався батько.

За Української Центральної Ради Микола був учнем сьомої кляси гімназії, став добровольцем Студентського Куреня Стрільців і, як вояк цього куреня, брав участь у бою під Крутами.

Батька вивезли большевики, і він помер в Омську. Під час німецької окупації матері й братові Юрієві пощастило виїхати з родиною на Захід, а решта його родини залишилася в Україні.

Адольф ГЛАДИЛОВИЧ,
Монреаль

За матеріалами: http://www.ukrslovo.com.ua/work/archive/2006/28/12.html

Герої Крут
comments powered by Disqus

Катехизм

Молитва до Пресвятої Богородиці в чудотворній Іконі Зарваницькій

До місця уподоби Божого і Твого прийшов(ла) відвідати Тебе, Мати милосердя. Дай мені, о Пречиста Діво, Царице неба і землі і Мати нашого краю, щоби оздоровлений на) побачив(ла) велич Твоєї благодати. Твоє заступництво одержують змучені, до Тебе прибігають хворі і дістають полегші. Всі, що Тебе в молитвах славлять і Твого покрова шукають, дізнали ласк Твоїх. За їх прикладом і я, недостойний на) і грішний на), прибігаю до Тебе, Преблагословенна, в надії Твого милосердя і не виказаної Твоєї благодати. Поможи мені і заступи мене, негідного(ну), перед престолом серця Твого Сина, відверни справедливий гнів за мої прогріхи, переміни в милосердя і в відпущення. Не дай мені погибати в гріхах моїх, але з джерела ласки Свого Непорочного Серця подай мені просячому(ій) поміч тепер, а особливо в годину смерті. Амінь

служіння «Епіфанія»

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

«Епіфанія»

18 років свого служіння, з 1998 року, спільнота «Епіфанія» посвятила відвідуванню літніх людей, тяжкохворих, а також віл-інфікованих, більшість з яких вже відійшла у вічність.

Спільнота від усього серця дякує жертводавцям, які дарують на потреби вірних – свої молитви, свій час, свою працю, кошти.

Якщо хтось із парафіян, або ваших рідних не має можливості бути присутнім на Святій Літургії, почути Боже слово, посповідатися, чи приступити до Пресвятої Євхаристії, сердечно просимо звертатися до о. Анатолія Теслі – т. +38 /050/ 284 77 31

Докладніше

Найкращі ліки – це увага. Парафіяльна служба «Епіфанія»

dogliad13-го травня 1992-го року за ініціативи глави Ватикану Івана Павла II, був впроваджений новий міжнародний пам’ятний день – «Всесвітній день хворого». Таким днем було вибрано 11-те лютого. Можна вважати, що цей день не є випадковістю бо має певний зв’язок з добрими католицькими традиціями і великою місією, покладеною Богом на всю християнську церкву.

Цьогоріч 11 лютого члени товариства «Епіфанія» при храмі Святого Миколая на Аскольдовій Могилі - Ольга Лужна та Ореста Цимбрівська разом зі священником отцем Анатолієм Теслею, здійснили черговий візит до недужих та немічних людей.

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут