відродження парафії

Доля берегла Стецька для свідчень про боротьбу українців

Доля зберегла його для України, бо йому було призначено свідчити перед усім світом про переможну боротьбу і право українців на свободу і державну незалежність. А. Гайдамаха

 

13 січня у Києві відбулася урочиста академя пам`яті Ярослава Стецька.

 

«Діяльність Ярослава Стецька була справді багатогранна. Це була непересічна людина, яка посвятила себе для свого народу, а ключем до цього, таке моє враження, і це є те, що я хотів би вам переказати, була його глибока віра. Була це людина віруюча, не поверхово, а в глибині душі. Він все, що робив, а завдань було багато, робив це скріплений своєю вірою», – сказав Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, під час святкової академії у Київському будинку вчителя.

 

Академія була присвячена підведенню підсумків всеукраїнського конкурсу наукових робіт, який було проведено з нагоди 95 річниці з дня народження світлої пам'яті Ярослава Стецька. Метою академії було висвітлити особу Ярослава Стецька, як особистості. Тому до участі були запрошені люди, які були знайомі з п. Ярославом: Блаженніший Любомир, народний депутат України Роман Зварич, суддя Федерального суду у Вашингтоні Богдан Футей.

 

Під час академії Голова Оргаізації українських націоналістів Андрій Гайдамаха сказав:

 

"Існує недоведене твердження, що в кожній нації раз на століття народжується видатна особистість, яка згуртовує націю і показує їй рятівний шлях у майбутнє. До таких „обранців” долі належать Вінстон Черчіль, Шарл де Голь, Конрад Аденауер і генерал Франко.

 

Україні, яка в минулому столітті була бездержавною, поневоленою і пережила екзистенційний геноцид, що дається особливо взнаки ще й сьогодні, породила протягом цього трагічного століття кілька видатних державних мужів та церковних князів. Взяти хоча б Симона Петлюру, Євгена Коновальця, Степана Бандеру, Романа Шухевича та Ярослава Стецька, або митрополитів-ісповідників Липківського, Шептицького та Патріярха Йосифа Сліпого.

 

Всім отим видатним постатям довелося пройти нелегкий тернистий шлях. Плодами їхньої життєвої місії житимуть усі майбутні покоління українців. Вони йшли по життєвому, політичному та церковному шляху послідовно, жертовно і всевіддано. Всі вони покуштували гіркоту ув”язнення та особистого приниження. Більшості з них ворожі українству сили підступно скоротили життя. А пам”ять і славу про них ще по сьогодні вороги нашої нації не перестають паплюжити.

 

Ярославу Стецькові Бог подарував довге життя, хоча і він зазнав репресій та навіть тілесних поранень. Дуже повчалним і виховним для кожного молодого кандидата в українські політики є його психологічний досвід у польському та німецькому ув”язненні. Він його описав у спогадах „За гратами. З переживань українського націоналіста-революціонера, в”язня польської тюрми”, 1938 року. Але доля зберегла його для України, бо йому було призначено свідчити перед усім світом про переможну боротьбу і право українців на свободу і державну незалежність. Усі ми добре знаємо заслуги Ярослава Стецька щодо відновлення державної незалежності Актом 30 червня 1941 року та його діяльності на чолі Українського Державного Правління. Але мало знаємо, слабо досліджуємо і не навчаємо молодше покоління про вельми заслужену діяльність Ярослава Стецька на міжнародній арені у післявоєнний період. Це – ще закрита, зате золота сторінка в історії української дипломатії протягом ХХ століття. Ярослав Стецько як президент АБН і прем”єр УДП, який під тиском німців відмовився відкликати Акт відновлення незалежності, виступав на численних міжнародних форумах речником поневоленої, але державної української нації.

 

Ті, які знали Ярослава Стецька за його життя, згадують про нього як про висококультурну й ерудовану людину, в нього була напрочуд лагідна вдача. Він був глибоким мислителем, невтомним автором багатьох теоретичних праць та успішним дипломатом. Його заслуги перед Україною ще повністю не досліджені і тому також іще не визнані. Це завдання стоїть перед нами і всіма наступними поколіннями.

 

Тому особливе визнання належить управі Фонду імені Ярослава Стецька, яка дбає про збереження й утривалення пам”яті про цю видатну державну постать для наступних поколінь. Вітаємо учасників і переможців конкурсу за праці на тему національно-визвольної боротьби України. Окремо вітаємо появу книжки авторства Олега Багана „Ідея і чин Ярослава Стецька”. Нехай ця благородна і потрібна освітня та інформаційна діяльність на відродження і зміцнення нашої нації ніколи не припиниться.

 

Слава Україні! Героям слава!"

 

Це було слово Андрій Гайдамаха на урочисті академії праць Ярослава Стецька у Києві 13 лютого.

 

На фото: пам`ятник Ярославу Стецьку у Тернополі

 

"Оранта"

 

відродження парафії
comments powered by Disqus

Катехизм

Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі". 

Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його". 

Архангел Гавриїл є посланцем Божим, який благовістить найважливіші і найсвятіші вістки. Архангел Гавриїл згадується кілька разів на сторінках Священного Писання як той, хто доносить і пояснює Божі плани людині. 

Коли архангел Гавриїл явився Захарії, батькові святого Івана Хрестителя, щоб провістити йому народження Івана, сказав про себе так: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість" (Лк. 1, 19). 

Він був обраний посланцем Господа до св.Йосифа Обручника, якого уві сні запевняв у безгрішності Діви Марії. Архангел Гавриїл сповістив праведним Йоакиму і Анні про народження Пресвятої Діви Марії.

Гавриїл приніс Пречистій Діві благовість Її Богоматеринства і нашого відкуплення. 

Він провістив пророкові Даниїлові прихід Месії і зруйнування святині (Дан. 8, 16-26; 9, 21-26).

служіння «Епіфанія»

СЕРЦЯ ЛІКУЄ ЛЮБОВ!

DDDD27B6-30A2-41D9-82E9-EF67FFE93DB5Наприкінці року  разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.

Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові  відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.

Докладніше

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут